Я вас прошу, зробіть все можливе,
Щоб в маленькій дитячій душі
Зберегти її крихітне диво
І чарівні незримі світи...
© Огнєва Інелла
Казка приходить до кожного з нас у дитинстві. І тому дуже важлива перша зустріч дитини з казкою, книгою, з бібліотекою. На зустріч з казкою та бібліотекою завітали учні 1Б класу. Затамувавши подих дітки слухали
розповіді про бібліотеку, книгу, казку. Подорожували казками з аудіо супровідом Василя Сухомлинського «Як дівчинка образила Букваря», «Який слід повинна залишити людина на землі», «Конвалія в саду» та ін.
розповіді про бібліотеку, книгу, казку. Подорожували казками з аудіо супровідом Василя Сухомлинського «Як дівчинка образила Букваря», «Який слід повинна залишити людина на землі», «Конвалія в саду» та ін.
Казки Василя Сухомлинського – це твори великого педагога, залюбленого в дитину, її світ, її проблеми. У них звучить віра у свою землю, свій народ, у незнищенність українського духу, у відродження нації. Сухомлинський вважав, що саме казка задовольняє жадобу дитячого пізнання викликає інтерес і захоплення навколишнім світом. Чарівний і дивовижний, веселий і життєстверджуючий світ казок входить у душу кожної людини з дитинства, засіваючи її першими зернами добра, краси й справедливості. У казці все реально і все можливо, а крім того, казка завжди закінчується хеппі-ендом. Його твори – це своєрідні питання-відповіді на всі життєві проблеми.
В рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек «Шкільна бібліотека – центр творчого розвитку дитини» для учнів перших класів проводяться літературні читання казок В.Сухомлинського.
Я вас прошу, зробіть все можливе,
Щоб в маленькій дитячій душі
Зберегти її крихітне диво
І чарівні незримі світи...
Збережіть разом з нею ту казку,
Що сіяє в маленьких очах...
Не згубіть її мрію ,будь ласка...
Не рубайте тих крил на плечах...
І без сміху серйозно сприймайте
Грандіозні бажання й думки...
Як маленькі були, пригадайте...
Як "ковтали" казок сторінки...
Космонавти, принцеси,банкіри!
Наші мрії зростали без меж...
І у душах малесеньких віра
Нас на крилами несла до небес...
І усе видавалось можливим...
Без страху помилитись в житті...
Просто вірили серцем у диво,
Просто мали Життя на меті!!
І невже не з дитинства зростають
Президенти і вищі чини?
Космонавти, що в небо літають?
Скаже хтось вам:"Та ви ж не вони!"
Саме так і руйнуються мрії...Після гострих насмішливих слів:
"Опустися на землю!",а "Вірю"
Нам сказати ніхто не схотів...
Ми зростали із тими словами,
По протоптаним стежкам ішли...
Ми ставали...Та тільки не нами...
А насправді усі ми Могли!
Скільки тих,хто дістався вершини...
Скільки створено ними чудес...
Не обрубуйте мрії дитини,
Хай літає увись до небес!
Ви не бійтесь за те, що ,можливо,
З того неба на землю впаде...
Бійтесь того, що згасите диво...
І по нашим стежинам піде...
Хай біжить навпростець! Пам'ятайте,
Світ будують такі, як вони...
Разом з дітьми без страху літайте,
Вірте в їхні омріяні сни...
Я вас прошу, зробіть все можливе,
Щоб в маленьких дитячих сердецях...
Зберегти їхнє крихітне диво..
Попри всі хвилювання і страх...
Пам'ятайте, їм дійсно під силу
Всіх вершин досягнути земних!
Тільки прошу- даруйте їм крила
Тільки прошу-повірте у них!
© Огнєва Інелла
Немає коментарів:
Дописати коментар