Він вважається одним із найбільших реформаторів в історії музики. Має велику музичну спадщину, яка включає шість струнних квартетів, концерти, оперу і великий дитячий педагогічний репертуар.
Окремі періоди життя та мотиви творчості композитора тісно пов’язані з Закарпаттям. Народився 25 березня 1881 року, у м. Надьсентміклоші (Трансільванія), нині м. Синіколаул-Маре (Румунія), в родині директора сільськогосподарського училища, музиканта-аматора (грав у місцевому оркестрі) і вчительки. Семірічним хлопчиком він втратив батька і мати щоб прогодувати дітей шукає роботу. ЇЇ призначили вчителькою початкових класів у м. Севлюш (Виноградів), де сім‘я проживає з 1889 по 1892р.
Тут у дев’ятирічному віці написав свої перші твори: вальс, мазурку, польку та ін. Серед них особлива п’єса «Дзюркотіння Тиси», в якій композитор відобразив враження від прогулянок на березі ріки.
Саме у Виноградові для Бартока відкриваються його двері в велике майбутнє. 1 травня 1892 року одинадцятирічний Бейла у стінах тогочасного виноградівського жупанату (щось на кшталт міської управи) дає свій перший сольний концерт, на якому виконує першу частину сонати №21 Бетховена і свою власну фортепіанну п’єсу «Течія Дунаю».
Навчався в Будапештській музичній академії ім. Ліста (1899-1903). З 1907 професор цієї академії по класу фортепіано. Педагогічну діяльність поєднував із концертуванням як піаніст.
Пригнічений політичими подіями, у 1940 році Барток разом із дружиною, піаністкою Дітою Пасторі, емігрує в США. Життя на чужині було для митця нелегким. Він постійно потерпає від фінансових труднощів та хвороб. У 1943 році пише свій Концерт для оркестру, який зрештою стане його лебединою піснею, а відтак принесе йому світову славу.
Бейла Барток помер 26 вересня 1945 у Вестсайдському госпіталі Нью-Йорка від ускладнення лейкемії. Його тіло було спочатку поховано на кладовищі Фернкліфф у Хартсдейл, що в Нью-Йорку. 7 липня 1988 року останки композитора відповідно до його заповіту перепоховали в Будапешті.
Барток залишив яскравий слід у музичній культурі XX століття. Його твори захоплюють слухачів донині.
Одним з останніх творів його є обробка української народної пісні «Я купив на ярмарку ячменю» (Барток назвав її «Горе чоловіка»).
Найважливіше місце у творчості Бартока займають інструментальні твори - п'єси для фортепіано, 6 струнних квартетів, сонати й рапсодії для скрипки, багаточастинні твори для оркестру. Видатне значення мають наукові дослідження Бартока в області фольклористики. Барток сильно вплинув на формування композиторських шкіл 30-50-х рр. у країнах Східної й Південно-Східної Європи. Посмертно визнаний гідним премії ім. Кошута (1948) і Міжнародної премії Миру (1955).
Для виноградівців пам’ять про Бейлу Бартока особлива. Його ім’ям назван одну із вулиць міста. На будинку, де жила його сімя, була встановлена меморіальна дошка, за поектом художника Миколи Ігнатика, вилита київськими майстрами.На бронзовій плиті – барельеф композитора і напис, який засвідчує, що Бейла Барток в 1889 – 1892 році жив у нашому місті. Його ім’ям названа дитяча музична школа, музика часто виконується учнями школи, а фольклорні дослідження композитора не втрачають своєї цінності.
Перед загальноосвітньою школою №3 встановлений бронзовий бюст видатного митця. Твори композитора звучать у школі, на концертах. Двічі гостем нашого міста був син композитора Бейла Барток – молодший. У 1988 році, створено кімнату – музей композитора.
Джерельні приписи:
· Барток Б. Бела Барток любив Закарпаття: [Інтерв’ю з сином Б. Бартока /Взяла В. Кувеньова] // Новини Закарпаття. – 1991. – 23 листоп.
· Видатний композитор і музикант: Пам’яті Бели Бартока // Прапор комунізму. – 1981. – 26 березня.
· Григора, Є. З народного джерела : про Б. Бартока /Єва Григора // Прапор комунізму. – 1988. – 20 жовтня.
· Григора, Є. Життєдайна сила чистого джерела: [Б. Барток] : Новини Виноградівщини – 1995. – 30 вересня
· Григора, Є. Своєю музикою він служив ідеї миру та братерства : [Бейла Барток] /Єва Григора //Новини Виноградівщини. – 2006. – 23 травня – С. 3.
· Гудак, Е. Виноградівці шанують свого славного земляка Б. Бартока / Ельвіра Гудак // Новини Виноградівщини. – 2012.- 5 травня
· Гудак, Е. Композитор, патріот, інтернаціоналіст/ Ельвіра Гудак // Чорна Гора. – 2002.- 15лют., 20 лютого
· Мазепа, Л. З. Барток Бела / Л. З. Мазепа //Енциклопедія сучасної України. Т. 2 : Б — Біо. / Ін-т енцикл. дослідж. НАН України; ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]. – К. : Поліграфкнига, 2003.- 872 с. – С. 284.
· Конкіна, М. Відродили добру традицію і бувалу славу композитора : [Б. Барток] / Марія Конкіна // Новини Виноградівщини. – 2006. – 1 квітня. – С. 3.
· Конкіна, М. Вшанували пам’ять Бейли Бартока / Марія Конкіна //Новини Виноградівщини. – 2006. – 1 квітня
· Кошовий, В. У Виноградові скромно згадували про Бартока / Василь Кошовий //Новини Виноградівщини. – 2012. – 19 травня.
· Кудрон, К. У Виноградові відновили пам’ятну дошку Бели Бартока / Катерина Кудрон // Новини Виноградівщини. – 2013. – 18 травня.
· Любка, А. Великий Барток і маленький Виноградів / Андрій Любка //Новини Виногадівщини. – 201. - 21 квітня
· Любка, Е. Вшанували пам’ять Бейли Бартока /Емма Любка//Новини Виноградівщини. – 2006. – 1 квітня. – С. 3.
· Любка, Е. Вшанування видатного діяча музики / Емма Любка //Прапор комунізму. – 1981. – 2 квітня.
· Любка, Е. Живе пам’ять про Белу Бартока у Виноградові / Емма Любка // Новини Виноградівщини. – 1999. – 13 травня.
· Мадяр-Новак, В. Бейла Барток : 125-річчя з дня народження композитора, етнографа і музикознавця (1881 – 1945) / В. Мадяр-Новак // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2006 рік. – Ужгород: Вид – во В. Падяка, 2005. – С.147 – 151.
· Попович, Г. Воздаючи данину шани митцю: про Б. Бартока /Г. Попович // Новини Виноградівщини. – 2006. – 7 листопада. – С. 2.
· Продовжуючи традиції музики Бартока : [Відзначення у Виноградові 100-річчя першого публічного концерту юного Б. Бартока] // Новини Виноградівщини. – 1992. – 21 травня
.jpg)
НІ
НІ
Оповідання 
Слухати 
Бібліотека 
