середа, 28 грудня 2022 р.

Бібліо-еко простір

Бібліотечний еко-простір поповнився новими інформаційними матеріалами.

Міжрелігійний та громадянський природоохоронний форум Східної Європи передав  Виноградівській ЗОШ І-ІІІст №3 ім. Жигмонда Перені   інформаційний стенд про сортування сміття.

Раніше ми вже отримували інформаційні матеріали в рамках цього проєкту https://info-pereni.blogspot.com/2022/11/blog-post_30.html?m=1
Інформаційний стенд допоможе розвивати навички сортування побутових відходів у дітей і дорослих. Завдяки QR-кодам учні зможуть самостійно ознайомитися із процесами сортування сміття, дізнатися про наслідки забруднення довкілля та час розкладання сміття в природі, будуть вчитися викидати непотріб в різні контейнери, якими оснащений стенд. 


Матеріали передано в рамках проєкту «Церкви, релігійні та громадські організації для екоосвіти національних меншин» реалізує Міжрелігійний та громадянський природоохоронний форум Східної Європи (IRCEF) (керівник Олександр Бокотей) у співпраці зі Союзом охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband , NABU International) за підтримки Міністерства іноземних справ Німеччини (Federal Foreign Office of Germany #AA_Kultur) координатори проєкту Ivan Tymofeiev (NABU), Nataliya Kulya (IRCEF).

понеділок, 19 грудня 2022 р.

Поліанна

Автор Портер Елінор
Ця книга — світовий бестселер.
Кожного, хто перегорне її сторінки, вона зробить милосерднішим, вселить оптимізм у зневіреного.
А чи вмієте ви грати у чудодійну гру «в радість»?
Якщо ні, то прочитавши цю книгу, — неодмінно зумієте!
І світ одразу ж стане добрішим. Спробуйте — переконаєтесь!
Захоплива книжка про янгольську дівчинку, що її батько навчив дякувати за все Богові та людям, шукати навіть за найнесприятливіших обставин у житті тільки позитивне та хороше. Змінюючись сама, головна героїня завдяки невичерпному оптимізму й життєрадісності змінює довкола себе і людей, і світ. Цікавий твір — на всі часи.

вівторок, 13 грудня 2022 р.

Мінна безпека. Презентації для вчителів

 https://www.unicef.org/ukraine/documents/teachers-to-pupils-about-mine-safety


Мінна безпека - новий предмет для вивчення у сучасних школах України. Адже на територіях, які перебували під окупацією, досі знаходять вибухонебезпечні предмети.

Файли для завантаження за покликанням

https://www.unicef.org/ukraine/documents/mine-safety-school-presentations

вівторок, 6 грудня 2022 р.

Тиждень правових знань

10 грудня у 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, яка є основою міжнародних стандартів у сфері прав людини.



пʼятниця, 2 грудня 2022 р.

В продовження теми виховання екологічно свідомих громадян

Сьогодні, 2 грудня у Виноградівській ЗОШ І-ІІІст №3 ім. Жигмонда Перені відбулося справжнє квіткове свято, адже ми отримали благодійну коробку з різними

цибулинками тюльпанів, нарцисів, гіацинтів, крокусів та інших квітів різних кольорів. Учні мали можливість власноруч висаджувати квіти на  шкільній зеленій алеї.  Навесні діти зможуть на власні очі побачити, як пагони з’являються з квіткових цибулин і дають дивовижно красиві квіти. Учасники проєкту побачать, яку красу вони змогли виростити власними руками і будуть в захваті.

Flowers4school - це благодійний освітній проєкт, спрямований на озеленення Українських шкіл. В рамках проекту «Найгарніший квітник України 2023» від Благодійної організації @Flowers4School https://www.flowers4school.com школи з усіх куточків України отримали посадковий матеріал квітучих рослин для того щоб зробити їх квітучими, а також залучити учнів до дії.

Дуже вдячні організаторам благодійного проекту- за таку корисну ініціативу. 

Чекаємо на весну, щоб милуватися квітучою алеєю.




четвер, 1 грудня 2022 р.

Книжкові новинки до новорічної ялинки

Під час новорічних свят прийнято дарувати подарунки. Найкращим подарунком для читачів бібліотеки  була, є і завжди буде книга. Дарування книг у бібліотеку — це безкорисна щедрість та добра воля дарувальника. 
 Висловлюємо щиру подяку Оксана Лапа за чудову підбірку художньої літератури, яка стане приємним сюрпризом для вчителів. Адже отримані книги - "короновані" і визнані найкрашими в конкурсі "Коронація слова". 


Коронація слова — міжнародний літературний конкурс романів, п'єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей. Проект Тетяни та Юрія Логушів. Метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів книжками, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру.


 

середа, 30 листопада 2022 р.

Шкільна бібліотека і екопросвіта

 25 листопада  мала за честь бути представником від Виноградівської ЗОШ І-ІІІст. №3 ім Жигмонда Перені на   «Презентації результатів методичних екоосвітніх напрацювань у співпраці NABU-IRCEF» в м. Ужгород. Інститут еколого-релігійних студій провід захід 25 листопада в рамках проєкту «Церква та НУО задля екоосвіти національних та вразливих меншин».

https://ircef.com/uk/iers-prodovzhuie-pokazuvaty-zdobutky-proiektu-tserkva-ta-nuo-zadlia-ekoosvity-natsionalnykh-ta-vrazlyvykh-menshyn/ 
В рамках заходу учасники отримали інформацію про доступні методи та засоби покращення екологічного виховання школярів, ознайомилися з рекламно-просвітницькими матеріалами проєкту. Організатори представили освітні друковані та відео- продукти проекту (екоказка «Кажанчики»,
(укр., угор., рум. та ромською мовами), розмальовка «Пригоди Степана в
Квадратляндії» (укр., угор., рум. та ромською мовами) https://www.iers.org.ua/strong-rozmalovka-dlia-ditej-strong/,  екологічно-церковні календарі
Східного та Західного обрядів), презентували екологічну настільну гру по сортуванню відходів «СортСміт», ознайомили з результатами  переможців конкурсу методичних ідей екологічного спрямування. В результаті участі шкільна бібліотека поповнила фонд новими якісними виданнями, налагоджені контакти для подальшої співпраці.


Від імені  педагогічного та учнівського колективу школи висловлюю щиру подяку організаторам проєкт за подаровані книжки, які стануть хорошими помічниками для  шкільної бібліотеки у вихованні екологічно свідомого читача.

субота, 26 листопада 2022 р.

Оповідання про Голодомор

 

Плакали ноги. Найкращі роки – молоді. Вони й на спомини – найприємніші. Але бабі Ярині от не хочеться згадувати їх ані разу. Проте без її бажання приходять вони у старечу пам’ять. Особливо як виб’ється зі сну. Гонить їх, ті роки, баба Ярина, наче мару. І все життя дивується, як могла доля помилувати її і дарувати життя в тому пеклі. Ай набідувалася! А нащо стільки жити? Розділила б вона з охотою свої вісім із гаком десятків та всім покійним рідненьким. Раділа тілько, що дожила, коли здох Йосько. О-о-о! Пережила таки рябого ката!
Картини минулого, наче привиди, з’являються перед очима і не дають спокою. Серце заходиться до ранку. А нині доводиться ще й уголос пригадувати все те: журналістка прийшла в село, ось їй і настренчили бабу Ярину. Старожила, мовляв. Але розказати те – все одно, що пережити ще раз.
– Ай було, дитинко!… Тязько мені!… Ще й сніг не випав – ми вже пухли. Потім по другому разові… Сусідка часом пригостить кусінчиком хліба: мала, бо чоловікові давали буханку за викопану яму. Душ на тридцять яма. Потім уже й не стілько мерло, не було кому… А як хотілось тої бараболі, що недавно ще варили свиням! Їм завше вибирали дрібну, зеленувату, а гнилу викидали. Тоді ж і гнилу їли б, та де ж її знайдеш?!. Поле все перерили і не раз…
Якби не голова тутешній, то ще більше людей вимерло б. Добрящий чоловік! Забрали: не вигідний був владі. А після нього вже активісти старалися, трясли через день. Ковіньками шукали зерно геть у землі. Все загребли під мітелку. Лишили у хаті один голод. А до нього стала заходити і смерть. Та все частіше. Спочатку забрала бабуню, потім – дідуня і тата, вони завше свою часточку віддавали дітям… А ще за два тижні в снігу лежали до весни сестричка і братик. Розмерзлася земля – викопали ямку. Навесні не стало Петра (це чоловік) і мами. Ой мамо-мамо… Як же витримували Ви стілько смертей! Не витримали… Що їли? Що могло пожуватися. Нашморгаємо, було, листя з липи, підсушимо, перемнемо. Додавали полови, щоб купи трималося. Виходили такі лип’яники. Мусили їсти. Та не могли переварити такого худоб’ячого їдла шлуночки дворічної Ксені і п’ятимісячної Надійки.
– Доціньки мої маню-у-у-ні… – зітхає баба Ярина і замовкає: чужа людина в хаті. Втирає сльози, котрі розійшлися борозенцями зморшок. Де вже їх береться стільки, тих сліз? – Вижила б хоч одненька – мала б я ниньки онуків і правнуків, не дали б мені скніти самій отут’о на цьому одшибі…
Старенька знову замовкла. У голові гаряче. Думки плутаються, слова не йдуть на підмогу. Лише пам’ять вихоплює з давнини постаті покійних. Манюня Ксеня в останні деньочки все шепотіла:
– Хоцу їці…

А пізніше:

– Хоцу… мелти… Хоцу… мелти…

Батько… Як був охляв! Досі бачить його згаслі очі, ями на лицях і кволу, як у столітнього дідка, ходу. А було ж йому лиш сорок сім. Таким і лишився в пам’яті… Ой думи, гетьте! Серце рветься!

– Я теж була геть ослабла. А зосталася вже найстаршою. Якось відчуняла. А сестра жила в сусідньому селі, то там дерли останнє. Лишали тілько те, що в тобі. І на тобі: ганчір’я. П’ятерочко діточок поховала. Поховала? Закопала! Поховань тоді не було. Хіба так ховають? На метр, як не менше, викопала землі. Поклала майже голими: одежину лишала живим. А Володик і Гапочка навесні вмерли, то лопушками личка накрила. За ними і плакати нікому було. П’ятеро за півроку. Так і звікувала сама. Ай тужила, бідна, за янголятками…

Молода пам’ять – не стара: все тримає. Та й хіба таке забудеш?.. Сестра Ганна пішла в землю ще тридцять другого, за нею і четверо її пискляток. Чоловік не пережив зими тридцять третього. Могилень – на січень так казали – доконав родину. У Долиняків теж усі хатні вимерли. До весни не дожило півкутка! А до зелених колосків дотягнули одиниці. Хрестики із двох патичків – обіч хат. Он Мотря позавчора представилась. Ми – ровесниці. І діток старших породили в один рік… Померла. Так тепер кажуть. А тоді про наших бідних дітей голова артілі казав: виздихали. Ще довго тим страшним словом і люди заміняли нормальне. Не зникло воно дотепер, те слово. Мерли мовчки, як худоба. І закопували мовчки. То язик дурний і собі повертається казати так…


– Хто тепер, дитино, повірить, що таке було… Он Мотрі… покійної… г’онука малою казала: вам добре було, бо ніхто не змушував їсти…


Бабуня Ярина знову поринає у спогади.


– Якось ішли ми по хопту на якість розхристанці (такі млинці). А їхала гарба, й за нею волочилась мертва дівоча коса і звисали спухлі ноги. З них на землю скрапувала сукровиця. Ми йшли ззаду і обходили ті мокрі місця. Казали: “Не ставай, це ноги плакали”… Кістлява лапа голоду задушила і маленьку годувальницю-корівку, так і не дочекалася паші. На соломі з покрівлі довго не протягнеш. “Тепер нам капутень без Манюньої”, – бідкалися мама, поки не злягли…

Про все не розкажеш. А про біль… Хіба є такі слова, щоб передали, як болить, що навіть знаку ніякого нема над рідненькими. Ні хреста, ні дерева, ні каменя. Зате той камінь – у неї на серці, давить на нього, душить душу цілий вік. Нема святих могилок, яким хочеться вклонитися. Два брати, які пережили голодівку, хоч на пам’ятнику живуть. Світяться буквами їхні імена в центрі села, наче очима дивляться хлопці-захисники на світ. А де покояться померлі голодною смертю? Наче у прірву, кинули в землю. Як і не було. Тільки біль залишився. І пам’ять. А як не стане й тих, хто ще пам’ятає?… Що тоді? Історія ж може нагадати…

– Бабуню, люди тоді знали, що голод був не від неврожаю?

– Хто думав, той знав. Недорід можна пережити, він не раз був. Недорід – од Бога, а голод… Голод – од людей.


(© Любов СЕРДУНИЧ, зб-ка “Барва смерті – 33-ій”. – 2004).

Екопросвіта і шкільна бібліотека

25 листопада  мала за честь бути представником від Виноградівської ЗОШ І-ІІІст. №3 ім Жигмонда Перені на   «Презентації результатів методичних екоосвітніх напрацювань у співпраці NABU-IRCEF» в м. Ужгород. Інститут еколого-релігійних студій провід захід 25 листопада в рамках проєкту «Церква та НУО задля екоосвіти національних та вразливих меншин».

четвер, 17 листопада 2022 р.

Андрій Самійлович Малишко (1912-1970), 110 років від дня народження українського поета

14 листопада відзначили 110 річницю від дня народження Андрія Самійловича Малишка (1912-1970), українського поета

Трошки посилань для тих, хто любить слухати і не має час на читання:

вівторок, 15 листопада 2022 р.

Астрід Ліндгрен. 6 клас

14 листопада, світ святкує  річницю від дня народження Астрід Ліндгрен – шведської дитячої письменниці, що полюбилася багатьма за межами її країни. Вона прожила довге і дивне життя, наповнене радісними і сумними подіями. Астрід Ліндгрен відома світові насамперед, як автор книг для дітей, яка подарувала безліч цікавих персонажів, таких як Карлсон, Пеппі Довгапанчоха, Еміль і Калле Блумквіст. Хоча варто відзначити, що крім літературного життя Астрід була активна і в соціальному: вона викривала соціал-демократів, які перебувають тривалий час при владі в Швеції, а також була одним з лідерів екологічного руху в країні і була щедрим меценатом.
Цікаві факти з її життя.

середа, 9 листопада 2022 р.

День української писемності та мови : 9 листопада. Віртуальний екскурс

💛💙💛💙Впродовж декількох століть вороги намагалися заборонити та знищити українську мову. 
Попри всі заборони та переслідування, українці говорили та писали солов’їною, щоб показати свою ідентичність.
Сьогодні ж українська мова стала зброєю, якої окупанти бояться більше ніж артилерії.
🇺🇦Українська - мова вільних і незламних людей!🇺🇦
Учні 5-х класів поринули у віртуальний історичний екскурс часів Нестора Літописця.

Знайомилися з виданнями представленими на книжковій виставці оформленій до відзначення Дня української писемності та мови, а також з корисними книжками про українське мовлення.



Богдан Лепкий


Цього дня 151 рок тому народився поет, письменник і художник Богдан Лепкий. Більшу частину свого життя він прожив у Польщі, Австрії та Німеччині, але й там викладав українську мову та літературу, видавав українські книги, писав українською мовою вірші та прозу.


Богдан Лепкий народився 9 листопада 1872 року на хуторі Кривенькому поблизу села Крегульця на Західному Поділлі. Він навчався в гімназії у Бережанах, у Віденській Академії мистецтв та у Віденському і Львівському університетах, викладав у Бережанській і Краківській гімназіях та в Яґеллонському університеті у Кракові.

Під час І світової війни Лепкий учителював у таборах для українських військовополонених у Фрайштадті, Раштадті та Вецлярі в Австрії, а після її завершення працював у видавництві «Українське слово» у Берліні. Від 1925 року Лепкий постійно мешкав у Кракові. Він став професором Яґеллонського університету і викладав там українську літературу, згодом був обраний до польського Сенату.


Свої оповідання та вірші Лепкий почав публікувати 23 років.

«Чи може що кращого бути Над небо, задивлене в море? Мов велетні два проти себе, Котрий з них котрого поборе?».

Поет написав і видав 14 збірок віршів і 13 збірок оповідань, 7 повістей і 4 книги спогадів. Він перекладав українською мовою твори Гейне, Шеллі, та Марії Конопницької, польською мовою – новели Коцюбинського та вірші Шевченка, Франка, Тичини і Рильського. А «Слово о полку Ігоревім» Лепкий переклав і українською, і польською мовами. Він ілюстрував книги, писав портрети і пейзажі.


Богдан Лепкий помер у Кракові 21 липня 1941 року.


«Хоч кряче гайворон Й гукає Див – Не висох Сян і Дон, Пливе, як плив.

Ще наш Дніпро шумить Й лама граніт, Народ спічне на мить – Й здивує світ».

вівторок, 8 листопада 2022 р.

Богдан Лепкий. #Біографія

Богдан Лепкий - поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.
позайомитись ближче з творчістю можна тут 


Читати твори можна перейшовши за покликанням

історичний діяч, один із організаторів козацького війська князь Дмитро Вишневецький.

 П’ятсот років тому 8 листопада  1517 році – народився відомий історичний діяч, один із організаторів козацького війська князь Дмитро Вишневецький. Вважається, що саме він став прообразом легендарного Байди – оспіваного в народних думах героя.


Родина Вишневецьких вела свій родовід від великого князя литовського Ольгерда, котрі поріднилися з українськими магнатами, а згодом окатоличилися. Вишневецькі володіли величезними маєтностями в Україні. Батькові Дмитра 1541 року були передані Канівське і Черкаське староства.  У 1551 році їх старостою став Дмитро Вишневецький.


У цей час посилюються татарські навали в Україну. Наприкінці 30-х — на початку 40-х років XVI століття особливо відзначився в боротьбі проти нашестя степової орди староста барський Бернард Претвич. Розповідаючи на сеймі 1550 року про свої походи, він відзначив, що бував у них разом з «воєводою Київським Пронським, князем Корецьким, князем Вишневецьким і князем Володими-рецьким». Бернард Претвич — організатор походів проти татар — 1550 року повідомляв великому князеві литовському Сигізмунду-Августу про Дмитра Вишневецького «як одного з визначніших репрезентантів боротьби з татарами».


Потрібна була людина, здатна організувати протидію кримчакам. На публічну арену виходить Дмитро Вишневецький в 1540-х рр. Під час походів на Очаків — форпост Османської імперії, Вишневецький виявив себе непересічною особистістю, головними рисами якої були лицарство і молодецтво. Під час цих походів він, зіткнувшись із козацькою вольницею, як ніде, відчув себе у своєму середовищі. Водночас особиста хоробрість князя, його авантюрна натура прийшлися до душі козакам, вони ладні були йти з ним проти татар, і проти кого іншого, аби покликав.

четвер, 3 листопада 2022 р.

Світлиця слова у безмежжі часу. День української писемності

Ірен Роздобудько (книги для дітей і підлітків)

Письменниця, журналістка, сценаристка. Народилася 3 листопада 1962 року в Донецьку. За освітою – журналістка. До того, як стати відомою і популярною в Україні авторкою, працювала телеграфісткою, дикторкою радіогазети, журналісткою в різних періодичних виданнях, на радіо, в ресторані, цирку тощо.

 

Ірен Роздобудько, "Арсен" (повість для дітей)

Ірен Роздобудько, Арсен, повість для дітей13-річний Арсен піклується про маму сам, адже тато їх давно покинув. Однак хлопець вірить, що мама ще знайде надійного й порядного чоловіка. А найбільше він мріє про мандри, пригоди і таємниці, бо сидіти всеньке літо за компом у київській квартирі — це, погодьтеся, важко назвати незабутніми канікулами. Тому Арсен і зважився гайнути в село, до бабці з дідом, яких не бачив після розлучення батьків. І там багато про що Арсенові довелося поміркувати — особливо про те, що він має бути справжнім чоловіком; чимало здолати — образу на тата, відчуття своєї непотрібності в татовій родині та ревнощі до маленької зведеної сестрички, яка «забрала» в нього тата; чимало дізнатись — адже історія його роду стала «візитівкою» цілого села. А головне — Арсен закохався. Вперше і, можливо, назавжди…
Повість відомої письменниці Ірен Роздобудько розповідає про дорослішання, життєво важливі трансформації в свідомості й пошук моральних орієнтирів у житті.

 

Ірен Роздобудько. Дикі образи дикобраза. Казка-оповідання. Малюнок Марти Кошулінської"В одному прадавньому лісі жило маленьке звірятко — Невідомо-Хто. Воно мало таку ніжну й тонку шкіру, що на сонці крізь неї просвічувалося тремтливе серденько. Крапля дощу чи листок, що зривався з дерева й падав на Невідомо-Кого, завдавали йому неабияких прикрощів. І тому Невідомо-Хто весь час ховалося у своїй нірці під жму́тком торішнього листя. Одного разу Невідомо-Хто вирішило: «Не можу так більше жити!» — і вийшло на прогулянку..." (Ірен Роздобудько)

 

 

 
 

Ірен Роздобудько. Я зніматимуся в кіно. Оповідання для дітей. Малюнок Олесі Магеровської"У нашому дворі всі мріяли про кіно. Ми захоплено дивилися фільми й гадали: як у них потрапляють діти? Сусідка, котра працювала в театрі вахтеркою, якось сказала, що режисе́ри часом самі бігають вулицями і вишукують дітей для своїх фільмів. Щомиті, блукаючи нашим маленьким містом, я очікувала на запитання: «Дівчинко, хочеш зніматися в кіно?» Я знала, що відповім не одразу. З індійських фільмів я навчилася «чарівного погляду», вартого майбутньої кінозірки, — цим поглядом я маю подивитися на режисера! Головне — не квапитись. Стоячи вдома перед люстерком я тренувала цей погляд: заплющувала очі й рахувала: «Один, два, три...» — і тільки на «п’ять» повільно підіймала повіки та округлювала очі до неймовірних розмірів. От якщо я погляну саме так, кожний режисер одразу зрозуміє, що перед ним — талановита актриса й справжня красуня. А головне, подумає він, як вона вміє тримати паузу!.." (Ірен Роздобудько)

 

 

Ірен Роздобудько, Підкидьок, оповідання для дітей "У мене була найбільша мрія: знайти підки́дька. Адже мама категорично відмовлялася подарувати мені братика. Ну й не треба, думала я, сама його знайду і принесу додому! Мені здавалося, що немовлята-підкидьки лежать на кожному кроці, на кожній лаві у парку чи на порозі дитячої поліклініки. Що таке буває, я дізналась із жалісної історії, яку мені колись прочитала бабуся. А ще я подивилася фільм, який так і називався — «Підкидьок». Отже, це правда!.." (Ірен Роздобудько)

 

 
Ірен Роздобудько, Як зрозуміти хлопців, оповідання для дітей"На уроці вчителька довго розповідала про те, як мають себе поводити хлопці та дівчата. Виявилося, що мені багато чого не можна! Наприклад, битися, мов на шаблях, на лінійках з Олегом та Костиком! Плюватися з трубочки пожованим папірцем! Не можна бігати коридорами і з розгону ковзатися на слизькій підлозі! Сидіти на підвіконні. Їсти на уроці бутерброд. І малювати в зошиті з математики цифри у спідничках і бантиках. Ну, багато чого не можна. Дізнавшись про це, я засумувала, адже дуже кортіло мати відзнаку за поведінку, якої не мала ще ні разу. Але я старалася..." (Ірен Роздобудько)
 Джерело :https://mala.storinka.org/%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8.html 

КОМІКС" ТВОЄ ЖИТТЯ -ТВІЙ ВИБІР "



В рамках проекту «Попередження торгівлі людьми шляхом розвитку соціальної роботи та мобілізації громад» Український фонд «Благополуччя дітей» ініціював розробку матеріалів у вигляді коміксів, що висвітлюють важливі аспекти потрапляння людей, в т.ч. дітей та молоді, в тенета торгівлі людьми.

Ідея створення коміксів як виховного засобу, що має допомогти педагогам, соціальним педагогам, психологам та вихователям
Тут можна переглянути та завантажити комікс 

пʼятниця, 28 жовтня 2022 р.

ТОП КНИГ: Кетрін Патерсон "Міст у Терабітію"

Ке́трін Па́терсон (англ. Katherine Paterson, уроджена Вомелдорф; нар. 31 жовтня 1932, Кіньянь (сучасний Хуай'ань), Китай) — американська письменниця, авторка дитячих та фентезійних творів, лауреатка цілого ряду премій, зокрема, меморіальної премії Астрід Ліндгрен (2006) та премії Г. К. Андерсена (1998).

четвер, 27 жовтня 2022 р.

Безпека на дорозі


Кожна наша маленька дія наближає нас до перемоги.

Поки наші ЗСУ тримають фронт, ми на місцях дбаємо про безпеку наших дітей. 

Велика книга про "Маленьких жінок" | Луїза Мей Олкотт | Сідай, розкажу

Луї́за Мей Олкотт чи Елкотт — американська письменниця. Відома завдяки тетралогії романів «Маленькі жінки», «Хороші дружини», «Маленькі чоловіки», «Хлопчики Джо» про дитинство та юність чотирьох сестер, базованій на власному досвіді дитинства. 

пʼятниця, 21 жовтня 2022 р.

День української писемності та мови

Веб-список безкоштовних матеріалів на допомогу педагогічним та бібліотечним працівникам. Велика динамічна підбірка з посиланнями допоможе підібрати набільш оптимальну форму роботи з учнями розширити їх знання про красу і багатство української мови, ознайомити дітей з українськими звичаями, пробудити почуття національної гідності, показати їм цінність і багатство української мови без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.

Вибирайте те, що найбільше до вподоби та переходьте за посиланням.

понеділок, 17 жовтня 2022 р.

Іван Драч. Вебліографія

Іва́н Фе́дорович Драч (нар. 17 жовтня 1936, Теліжинці Тетіївського району Київської області) — український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Член КПРС (1959—1990). Перший голова Народного Руху України (1989). Герой України (2006).

11 клас. Українська література. Іван Драч. Життя і творчість

пʼятниця, 14 жовтня 2022 р.

Пронизливі вірші та цитати про війну від Ліни Костенко :


Лі́на Васи́лівна Косте́нко — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця, дисидентка. Лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінанована на Нобелівську премію з літератури. Неможливо оцінити вклад її в українську культуру. Її гострі, волелюбні та красиві вірші проникають глибоко у серце.

Ліна Василівна пережила Голодомор, Другу світову війну, сталінські репресії. В 2015 році вона допомагала людям в зоні АТО. А в цьому році вона разом з нами переживає війну з Росією - страшну, криваву та безглузду.

Історія України за 10 хвилин / Українська історія / History of Ukraine (...

З любов'ю до України


 

YARMAK FT. ALISA - ДИКЕ ПОЛЕ(ANIMATION CLIP)

середа, 12 жовтня 2022 р.

Веб-список сценаріїв заходів до День захисників і захисниць Украї́ни, Днь Українського козацтва.

Велика веб-збірка безкоштовних сценаріїв свят.
14 жовтня:
  • День захисників і захисниць Украї́ни (раніше День захисника України) — державне свято України, 
  • Днь Українського козацтва
  • Свято Покрови Пресвятої Богородиці 

вівторок, 11 жовтня 2022 р.

Крадійка книжок

Книга «Крадійка книжок» Маркуса Зусака – історія, яка не залишить осторонь жодного з читачів, які прочитають її. Події цього твору

пʼятниця, 7 жовтня 2022 р.

Що і як шукати в Інтернеті

Найпростіше знайти інформацію, якщо відома адреса потріб­ного ресурсу. Однак досить часто така адреса невідома. Тоді вико­ристовують спеціальні сайти пошукові системи.

Пошукова система це сайт, який дає змогу відшукати потріб­ний інформаційний ресурс у веб-просторі за темами (спорт, книги, нові фільми, музика, погода тощо) або ключовими словами. Напри­клад: Google (google.ua), Nigma (nigma.ru), Мета (meta.ua) тощо.

Слід зазначити, що результатом пошуку в пошукових системах є зазвичай посилання на певний Інтернет-ресурс, за якими можна окремо переглянути потрібну інформацію.

Пошукові системи автоматично (без участі людей) систематизу­ють і класифікують посилання на інформаційні ресурси в Інтернеті методом аналізу змісту сайтів спеціальними програмами.

четвер, 6 жовтня 2022 р.

Мандруємо країною казок.Вікторина.




Спам та ланцюгові повідомлення

Крім комп'ютерних вірусів, які хаотично потрапляють до нас із мережі, існує ще один тип вірусів, який надходить до нас адресно - переважно від віртуальних друзів у вигляді так званих «листів щастя»

Спам – це рекламна розсилка, яка відправляється одночасно кільком тисячам випадкових людей. Зазвичай розпізнати його дуже легко, наприклад:

субота, 1 жовтня 2022 р.

Драматург, актор, творець народного театру Карпенко-Карий

29 вересня 2020 року виповнюється 177 років від дня народження Івана Карпенко-Карого - відомого українського письменника, драматурга, талановитого актора, режисера, організатора і керівника трупи. Творчість Івана Карпенко-Карого підсумувала розвиток української драматургії нового часу, піднявши її ідейно-художній рівень. “Він міцно держиться рідного ґрунту, розбирає в своїх драмах насущні потреби й вищі духовні інтереси українського села в сучасну добу і в минувшині.

День народження Європейського союзу

Європейський союз – напевно найбільш природне сучасне економіко-геополітичне об’єднання на сьогоднішній день, яке представлене більш ніж пів мільярдом її жителів. Утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993- го року. Цьому передувала величезна робота, що почалася ще з 1951-го року, коли в Парижі було підписано договір про створення Європейського об’єднання вугілля і сталі.
Європейський союз – це унікальне утворення націлене насамперед на ефективну регіональну інтеграцію. Загальні стандарти і основні цінності, якість і повага до прав людини, єдина, монолітна, але гнучка політика, питання колективної безпеки, роблять єврозону найбільш надійним партнером як для найближчих сусідів, так і для всіх інших країн світу.
Станом на

середа, 21 вересня 2022 р.

ПРО БІБЛІОТЕКУ



Друзі, хочу поділитися з вами цитатами, які знайшла у англомовному сегменті Інтернету. Про бібліотеку і бібліотекарів висловлюються наші сучасники: письменники, науковці, журналісти, діячі культури, інші відомі люди. У їх словах звучить любов, вдячність, розуміння місця і ролі бібліотек у сучасному світі та гаряча віра у важливість бібліотек.
Сьогодні, ми, бібліотекарі, як ніколи, дуже потребуємо такої підтримки. Вона надихає нас, спонукає до творчості, пошуку і упровадженню у бібліотечну діяльність нових можливостей, технологій, сервісів заради служіння на користь суспільства.

Отже, для того, щоб чудові англомовні висловлювання стали відомими серед співвітчизників, переклала їх українською.

ПРО БІБЛІОТЕКУ

Зіркова історія короля жахів Стівена Кінга

"Острів Дума"
Трудар-мільйонер дивом вижив у страшній аварії, але залишився калікою з понівеченою психікою. Едгар самотньо мешкає у великому домі на острові Дума в Мексиканській затоці біля узбережжя Флориди. Захоплення малюванням проявляє в ньому паранормальні здібності. Через його феноменальні картини в реальність починає втручатися незбагненна безжальна сила...

"Аутсайдер"
Тренер молодіжної бейсбольної команди, викладач англійської, чоловік та батько двох доньок. Усе це про Террі. Так, про таких кажуть «класний чувак», з таким усі хочуть дружити і такому не бояться позичити грошей. Так, Террі крутий. А ще — убивця. Це ж він вчинив ту моторошну наругу над нещасним одинадцятирічним хлопчиком? Так, він. Хто б міг подумати, Террі, хто б міг подумати… Поліція має усі докази. А Террі — залізобетонне алібі: на момент убивства він перебував у іншому місті. Та як людина може бути у двох місцях одночасно?
Що відбувається в містечку? Тут живе дещо жахливе. Те, що, напевно, може набувати людської подоби. Чи те, що нарешті скинуло з себе маску людини та почало свої криваві жнива…




понеділок, 19 вересня 2022 р.

Бібліотека на допомогу психологічній підтримці під час війни

Війна виснажує нас фізично та психологічно. Попри те, що наша психіка здатна адаптуватися під будь-які складнощі, кожен день бойових дій у рідній країні пережити надзвичайно складно. У цей непростий час варто підтримувати себе, рідних та близьких. Це життєво необхідно для того, щоб зберегти здоров’я – фізичне та психологічне.

четвер, 15 вересня 2022 р.

Місячник шкільних бібліотек

ДНПБ України ім В. О. Сухомлинського НАПН України запрошує взяти участь у Всеукраїнському місячнику шкільних бібліотек «В НАС ЄДИНА МЕТА – УКРАЇНА СВЯТА, НЕЗДОЛАННА НІКИМ І НІКОЛИ!», що проходитиме 1–31 жовтня 2022 р. у межах Міжнародного місячника шкільних бібліотек.

Для здійснення науково-методичного супроводу організації та проведення місячника фахівцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України та Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України підготовлено методичні рекомендації та рекомендаційний бібліографічний список.


Рекомендації-2022

Рекомендаційний бібліографічний список

понеділок, 12 вересня 2022 р.

Мінна безпека. Квест. Правила поведінки з вибухонебезпечними предметами....

В умовах воєнного стану найголовніше зберегти життя та здоров’я кожного українця. Небезпека може бути там, де її не чекаєш. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій спільно з видавництвом «Ранок» розмістило у відкритому доступі книжку «Мінна безпека не без ПЕКа», яку важливо прочитати батькам разом із дітьми.
Посібник у форматі коміксу роз‘яснює дитині основні правила поведінки з вибухонебезпечними предметами. Правильні дії головних героїв у ситуаціях, пов’язаних із мінами чи вибухонебезпечними предметами, стануть взірцем для наслідування.
Інтерактивна онлайн-книжка допоможе в ігровій формі легше засвоїти матеріал. Видання рекомендоване до читання маленьким українцям та їхнім батькам. Розміщені інформаційні плакати допоможуть ліпше запам'ятати, що потрібно робити у випадку, коли виявили міни, вибухонебезпечні чи підозрілі предмети.

Завантажити видання можна безкоштовно за посиланнями:

четвер, 8 вересня 2022 р.

«Талант, який дарує людям віру в любов» – до 160-річчя від дня народження О. Генрі

11 вересня — 160 років тому народився американський письменник О. Генрі, майстер короткого оповідання, що відрізняється тонким гумором і несподіваною розв’язкою. (Вільяма Сідні Портера) (1862-1910), американський прозаїк, новеліст.
Вільям Сідней Портер, відомий читачам усього світу як О. Генрі, — людина незвичайної долі. У в’язниці, засуджений за розтрату, Портер написав своє перше оповідання, відтоді й з’явився у світі письменник О. Генрі. Загадки, які криють у собі майже всі його новели (а їх 280),
пробуджують цікавість численних читачів понад 100 років. Та й саме життя письменника схоже на новели: з незвичайними пригодами, трагедіями і щасливим кінцем!

середа, 7 вересня 2022 р.

Коцюбинський Михайло (1864 - 1913)


7 вересня 1864 Михайло Коцюбинський народився у Вінниці. Батько його працював дрібним службовцем, пив, через що часто міняв роботу. Мати, Гликерія Максимівна Абаз, дуже любила сина, вкладала в нього всю душу.
1875 — 1876 Михайла віддали до початкової школи
1876 — 1880 Потім — навчався в духовному училищі у Шаргороді.
1881 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам'янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася.Родина Коцюбинських, яка певний час переїздила з місця на місце, повернулася у Вінницю. Через тяжке матеріальне становище сім'ї юнакові не вдалося продовжити освіту: мати осліпла, а згодом (1886 року) помер батько. Відповідальність за досить велику родину (4 чоловік) лягла на плечі Михайла.
1886–1889 Він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно.
1884 Написав оповідання «Андрій Соловко, або Вченіє світ, а невченіє тьма». Цю першу спробу молодого автора було оцінено вельми скептично. Один із критиків радив початківцеві залишити цю справу. Проте присуд критиків не спинив творчого запалу Коцюбинського, він пише й далі, але твори до друку не подає.
1890 Львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».
1898 Михайло Михайлович переїхав у Чернігів, прикипівши душею до цього придеснянського куточка. Спочатку займав посаду діловода при земській управі, тимчасово завідував столом народної освіти та редагував «Земский сборник Черниговской губернии».
1895 «Для загального добра»
1896 «Пе-коптьор»
1897 «Посол від чорного царя»
1898 «Відьма»
Вересні 1900 Влаштувався до міського статистичного бюро, де працював до 1911. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, закохався, і вона стала його дружиною — вірним другом та помічником. Тут виросли його діти — Юрій, Оксана, Ірина, Роман. Щотижня у будинку письменника збиралась літературна молодь міста. Сюди приходили такі відомі у майбутньому письменники і поети, як Василь Блакитний, Микола Вороний, Павло Тичина. Згодом Коцюбинський почав мандрувати. Він об'їздив майже всю Європу. На жаль, це був не лише потяг його душі, а й потреба лікуватися.
1901 «Дорогою ціною», оповідання «Лялечка»
1904 Коцюбинський написав і опублікував оповідання «Fata Morgana»
1906 — 1912 Крім другої частини «Fata morgana» М. Коцюбинський створює новели «Сміх», «Він іде» (1906), «Невідомий», «Intermezzo», «В дорозі» (1907), «Persona grata», «Як ми їздили до Криниці» (1908), «Дебют» (1909), «Сон», «Лист» (1911), «Подарунок на іменини», «Коні не винні», образки-етюди «Хвала життю!», «На острові» (1912), а також повість «Тіні забутих предків» (1911).
1911 — 1912 Написав там «Коні не винні» та «Подарунок на іменини». «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило М. Коцюбинському довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоб він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз.
Час відлічував останні дні полум'яного життя. У лікарні Коцюбинський дізнається про смерть найкращого друга, композитора М. В. Лисенка (про їхню дружбу докладно розповідає Н. Шурова у книжці «Я весь був, як пісня»). Звістка про те, що десь у селі від голоду й хвороби, замучений глитаями, загинув талант, співець горя і селянських гірких сліз Архип Тесленко, мучиться хворобою Іван Франко, а у південних краях трагічно гине, не в силі перемогти недугу, мужнє серце Лесі Українки, що так глибоко його вразила.
Літо 1912 Художні нариси «Хвала життю!» й «На острові»
25 квітня 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.