«…бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода думок, свобода спілкування. Це освіта, це розваги, це створення безпечних просторів, а також доступ до інформації.» Ніл Ґейман: Чому майбутнє залежить від бібліотек, читання та уяви?
Ознайомитися хз методичними рекомендаціями можна перейшовши за покликанням https://dnpb.gov.ua/wp-content/uploads/2026/09/Recommendation_list_monthly_2026.pdf
Веб-список безкоштовних матеріалів на допомогу педагогічним та бібліотечним працівникам. Велика динамічна підбірка з посиланнями допоможе підібрати набільш оптимальну форму роботи з учнями розширити їх знання про красу і багатство української мови, ознайомити дітей з українськими звичаями, пробудити почуття національної гідності, показати їм цінність і багатство української мови без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.
Вибирайте те, що найбільше до вподоби та переходьте за посиланням.
10 вересня 1894р народився видатний український кінорежисер, письменник та класик світового кінематографа Олександра Довженка
1. Насамперед, опануйте свою цікавість - не треба іти перевіряти, а шо ж там таке відбувається. Почули постріли або звуки, схожі на них, - одразу реагуйте. Пригніться або ляжте і шукайте укриття. Більше шансів має не той, хто "зрозумів", а той, хто швидше зреагував.
2. Що таке “надійне укриття”? Це бетонні або цегляні стіни, земляні насипи, великі дерева. Ненадійне (лише прикриття) це скло, вітрини, гіпсокартон, тонкі перегородки, фанерні двері, меблі.
Якщо є вибір, намагайтеся сховатися за тим, що може зупинити кулю, а не просто вас прикрити.
3. Якщо є можливість - залиште місце загрози. Рухайтесь у протилежний звукам стілянини бік короткими перебіжками. Уникайте відкритих площ, скупчень людей, не користуйтесь ліфтами.
4. Якщо втекти неможливо, - ховайтесь, але правильно.
Займіть в укритті положення сидячи або лежачи; мінімум рухів, вимкніть звук в телефоні (вібро в тому числі), не розмовляйте, не виглядайте без потреби з укриття.
5. Якщо ви в приміщенні, закрийтесь, забарикадуйтесь, заблокуйте двері меблями, важкими предметами; вимкніть світло; відійдіть від дверей, вікон. Ляжте або низько сядьте не на прямій лінії входу.
6. Якщо ви на вулиці, негайно знайдіть укриття. Якщо його немає, - ляжте на землю, на підлогу. Не біжіть довго відкритим простором. Переміщення тільки короткими перебіжками.
7. Якщо поруч натовп, не біжіть проти руху (це збільшує ризик падіння). Рухайтесь за течією, але шукайте можливість вийти з потоку, захищайте грудну клітку (руки зхрестіть перед собою). Уникайте “вузьких місць” (входи, сходи).
8. Якщо поряд діти. Взяти за руку або притиснути до себе. Давати короткі чіткі команди “Ляж”, “Тихо”, “За мною”. Діти копіюють поведінку, - ваш спокій критично важливий.
9. Якщо є поранені, спершу оцініть безпеку: ви не допоможете, якщо самі під загрозою.
10. Коли прибувають силові структури, не біжіть до них. Підніміть руки або тримайте їх на виду. Не робити різких рухів. Чітко виконуйте команди. Не вступайте в дискусію з силовиками. Не намайтесь "допомагати" спецпідрозділам.
11. Після того, як загроза минула, повільно залиште місце події, уникаючи скупчення людей. Зв’яжіться з близькими коротко: “Я в безпеці”. Не поширюйте неперевірену інформацію.
12. Чого точно не можна робити:
Не знімайте відео.
Не повертайтесь за речами.
Не дивіться, "що відбувається”.
Не ігноруйте команди поліції.
Логіка дій в цій ситуації : "Тихо - низько- укриття"
Ви не повинні “контролювати ситуацію”.
Ваше завдання - контролювати себе і мінімізовувати ризики.
Про статус шкільного бібліотекаря у школі.
Так, шкільний бібліотекар не належить до педагогічних працівників, проте належить до інших (допоміжних) працівників закладу освіти. Тут ключова помилка, яку часто озвучують.
Працівниками культури (у вузькому сенсі) є бібліотекарі публічних бібліотек,закладів культури (за сферою управління Міністерство культури та інформаційної політики України).
Але шкільний бібліотекар: працює у закладі освіти, а не культури; підпорядковується директору ЗЗСО; фінансується з освітньої мережі.
Тому автоматично переносити “культурну” атестацію — некоректно.
Чи має право ЗЗСО проводити атестацію бібліотекаря?
У класичному (нормативному) вигляді — ні, тому що: немає затвердженого державного порядку атестації саме для шкільних бібліотекарів; заклад освіти не може сам встановлювати процедури, що впливають на кваліфікаційні категорії/оплату, якщо це не передбачено законом. Тобто створити “власне положення про атестацію” як аналог педагогічної — перевищення повноважень.
Що МОЖНА зробити законно.
Оцінювання діяльності (внутрішнє). ЗЗСО має право: запровадити внутрішню систему оцінювання якості роботи працівників; проводити щорічну/періодичну оцінку діяльності бібліотекаря.
Це НЕ атестація, але: можна прив’язати до премій; враховувати при продовженні контракту. Можна спиратися на: професіональний стандарт “бібліотекар” (як орієнтир компетентностей). На його основі розробити критерії оцінювання; посадову інструкцію; KPI (якщо є контрактна форма).
Джерело
🗓️Сьогодні виповнюється 135 років з дня народження видатного українського письменника, режисера та драматурга Миколи Куліша.
📓Микола Куліш — один з найяскравіших та найбільш оригінальних українських драматургів першої половини минулого століття.
📓 Розквіт його творчої активності припав на 20-ті – початок 30-х років – період відродження, розвитку та трагедії України.
🖊 Микола Гурович Куліш народився 18 грудня 1892 року в селі Чаплинка на Херсонщині.
🖊 Змалку мусив багато працювати. Родина бідувала.
🖊 П’ятирічним Миколка вже подався на власний хліб — був пастушком, доглядав молодших дітей.
🖊 У вісім років пішов у народну школу, вчився старанно і охоче.
Односельці навіть зібрали кошти, щоб Микола міг навчатися в училищі в Олешках (нині Цюрюпинськ).
🖊 Олешківське училище так і не закінчив – його відрахували. Як згодом згадував сам письменник: «за организацию кружков молодежи и непочтение к начальству». Втім, це не завадило йому вступити до Олешківської прогімназії, яку він теж не закінчив. Щоправда, цього разу навчальний заклад закрили.
🖊 Коли Миколі Кулішеві було 22 роки, він надіслав документи до Одеського університету на історико-філологічний факультет. Його зарахували на перший курс. Однак навчатися Миколі Кулішу довелося в іншому навчальному закладі – Одеській школі прапорщиків, адже почалася Перша світова війна.
🖊 Військову службу ніс у Смоленську, потрапив на передову. Пізнав усі складнощі фронтового життя – отримав поранення, контузію.
🖊 Новий період у житті Миколи Куліша почався після повернення з фронту 1918 року. Він кілька разів потрапляв за грати через більшовицькі погляди, а 1919 року сформував Дніпровський селянський полк, походи якого відтворив у своєму романі «Вершники» Юрій Яновський, а сам Микола Куліш став прототипом головного героя Данила Чабана.
🖊 Полк брав участь у боях проти денікінців. За гетьманського правління Павла Скоропадського Миколу Куліша було ув'язнено на 5 місяців.
🖊 Після повернення Червоної Армії в Україну, він стає начальником штабу групи військ Херсонського та Дніпровського повітових військкоматів.
🖊 📖Першими творчими спробами Миколи Куліша були вірші.
Потім настала черга оповідань для дітей. Він, автор українського букваря «Первинка» і книги для читання в початковій школі, щиро перейнявся дитячою тематикою.
Але, як свідчили сучасники, несподівано для самого себе по–справжньому виявив свій талант у драматургії.
✍️«Ніколи не думав, що вийду на літературну арену з п’єсою», — писав він своєму шкільному товаришеві Івану Дніпровському.
В листі мовилося про драму «97» (1924).
🖊 Попри цензурування, постановка твору засвідчила появу в українській драматургії самобутнього таланту...
🖊 Успіх першої п’єси «97» прислужився Кулішу: 1925–го його викликали до Харкова (тодішньої столиці України), де він повністю присвятив себе літературній творчості.
🖊 У Харкові Микола Куліш займався активною громадською діяльністю, 1926 року очолив літературну організацію ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), редагував її журнал, журнали «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок».
🖊 З талановитим режисером Лесем Курбасом створив новий український театр.
🖊 Після 1933-го Микола Куліш починає розчаровуватися у революційних ідеях. Проти нього розгортають ідеологічну кампанію, а п'єси «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната» називають ворожими комуністичному режиму.
🖊 На першому всесоюзному з'їзді радянських письменників 1934 року Миколу Куліша оголосили буржуазно-націоналістичним драматургом.
🖊 У грудні 1934 р. драматурга було заарештовано, звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв'язках з ОУН.
🖊 Під час судового процесу по «Справі боротьбистів» у березні 1935 р. Куліш був засуджений до 10 років таборів.
На Соловках утримувався у суворій ізоляції.
🖊 Хворого на туберкульоз, позбавленого права на прогулянки і медичну допомогу, в листопаді 1937 року Миколу Куліша було розстріляно в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія.
✔️Історична довідка
🔹У списку розстріляних у Сандармосі З листопада 1937 року – «в ознаменование 20-летия Великого Октября – під номером 177 був Микола Куліш, а під номером 178 – Лесь Курбас. Два геніальні побратими з українського «Розстріляного Відродження», яких не роз’єднала ця остання куля – одна на двох…
🔹Тоді було розстріляно 1111 осіб. Місце вбивства українських класиків було виявлено лише 1997 року.
Трагедія 1986 року назавжди змінила долі тисяч людей і стала уроком для всього світу. Чорнобильська катастрофа — це не лише сторінка історії, а жива пам’ять, що об’єднує покоління у розумінні цінності життя, відповідальності та безпеки.
У нашій школі до вшанування цієї пам’ятної дати було проведено низку тематичних заходів під спільною назвою «Чорнобиль – біль і пам’ять України».
У шкільній бібліотеці організовано книжкову виставку, де представлено документальні матеріали, спогади очевидців, художні твори та публіцистику, що розкривають правду про ті події. Учні мали змогу ознайомитися з літературою, яка допомагає глибше усвідомити масштаби трагедії та її наслідки.
Учні долучилися до створення тематичних плакатів і малюнків, у яких відобразили своє бачення трагедії, біль втрат і надію на безпечне майбутнє. Такі творчі роботи стали важливим способом осмислення історії через особисте переживання.
