Сковорода

 СЬОГОДНІ – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРО "ВІЧНОГО МАНДРІВНИКА"  ГРИГОРІЯ СКОВОРОДУ.

Як каже легенда, 9 листопада 1794 року після обіду видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог, "чоловік-університет" Григорій Сковорода взяв лопату та викопав собі могилу, а тоді пішов до кімнати, вбрався в чисте, взяв замість подушки під голову сумку з власними пожитками та ліг спати, так більше ніколи й не прокинувшись. 

Приводом згадати цю легенду саме сьогодні є день пам'яті про "вічного мандрівника", чи не найцікавішого чоловіка в історії українського духу Григорія Сковороду, що  прожив свій земний вік за  покликом душі і навчав цього інших.

Григорій Сковорода, яким за життя одні захоплювалися, а інші його паплюжили, все ж визнаючи неординарність життя й думок, тримає людство глибиною та незбагненністю аж донині. І схоже, триматиме й у майбутньому, зупиняючи та змушуючи замислитися. На хвильку зупиніться й ви.

"Без бажання все важке, навіть найлегше".

"Дуже важливе значення має, з ким щоденно спілкуєшся і кого слухаєш. Бо поки ми слухаємо, ми їх дух в себе вбираємо".

"З усіх утрат втрата часу найтяжча". 

"Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись".

"Копай всередині себе криницю, яка зросить і твою оселю, і сусідську".

"Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбами".

"Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю". 

"Не той щасливий, хто багато має, а хто задоволений тим, що має". 

"У істини проста мова".

"Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе".

"Чисте небо не боїться блискавки та грому".

"Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою".

"Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу".

"Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки людина не знає Бога в самім собі, годі шукати Його в світі".