Чуприк Етелла

Чуприк Етелла
(20 червня 1964, м. Виноградів — 25 грудня 2019, Львів)
Народна артистка України, піаністка Етелла Чуприк народилася 1964 року в м. Виноградів у багатодітній родині.
Грі на фортепіано навчалась з трирічного віку, спочатку під керівництвом закарпатських чехів, яких звали Дюсі Бачо та Мігаль Варга, згодом — під керівництвом випускниці Празької консерваторії, викладача місцевої музичної школи Гергель Юдіти Гейзівни. В п'ятирічному віці виступила з своїм першим концертом, на якому виконала Вальс № 7 Шопена та Серенаду Шуберта.
Після закінчення Ужгородського музичного училища у 1986 р. поступила до Львівської консерваторії ім. М. Лисенка., де навчалася у професора Марії Крих. Як вільний слухач їздила до Московської консерваторії ім. П. І. Чайковського, де займалася з професором Євгеном Малініним. Навчалася і в іншого знаменитого професора цієї консерваторії Віри Горностаєвої.
1988 року на Конкурсі ім. М. Лисенка отримала І Премію, 1990 р. отримала ІІІ Премію на Конкурсі ім. С. Рахманінова у Москві, а також була лауреатом багатьох різних конкурсів і стипендіатом Асоціації Ріхарда Вагнера в Байройті. Піаністка є також членом журі Конкурсу ім. М. Лисенка, з 1996 року — віце-президент Асоціації українських піаністів. З 1998 року — доцент кафедри спеціального фортепіано Львівської національної музичної академії імені М.Лисенка. З 2010 року — солістка Закарпатської обласної філармонії. 2016 року Етеллі Олександрівні присвоєно звання народної артистки України.
Гастролювала з симфонічними оркестрами в Європі і виступала з такими диригентами як Джансуг Кахідзе, Федір Глущенко, Володимир Сіренко, Андраш Лізеті, Єжи Сальваторскі, Богуслав Мадей, Владімір Понькін, Роберт Кеніг та ін. В її репертуарі близько 300 сольних творів і понад двадцять концертів для фортепіано з оркестром. Здійснила записи 13 компакт-дисків.

Джерело:
Календар знаменних і пам’ятних дат Виноградівщини на 2013 р.: Рекомендаційний бібліографічний посібник / Виноградівська ЦРБ; уклад.: Вовканич Л. С; відпов. за вип. К. Г. Вашкеба – Виноградів, 2013. - 58 с.

Більше дізнайтеся зі сторінок друкованих видань :
Вишнянський, В. Осіння прелюдія Етелли Чуприк у рідному Виноградові / Василь Вишнянський // Новини Виноградівщини. – 2012. – 26 жовт.
Грись, Т. Магія Етелли Чуприк. Її виступи завжди яскраві й самобутні / Таїсія Грись // Новини Закарпаття. – 2014. – 14 черв. . – С. 21.
Різдвяний концерт органної музики // Новини Виноградівщини. – 2013. – 12 січ.
Етелла Чуприк: «Бог створив спочатку музику, потім рояль і третьою - мене» //Новини Виноградівщини. – 2012. – 13 жовт. – С. 6.
Кобаль, Н. Етелла Чуприк провела майстер-клас у рідному місті / Наталія Кобаль // Новини Виноградівщини. – 2013. – 22 черв. – С. 6.
Любка, К. Музичний екзамен Етелли Чуприк з Виноградова / К. Любка // Прапор комунізму. – 1990. – 8 березня.
Савинець, М. Шлях до визнання / М. Савинець // Новини Виноградівщини. – 1989. – 8 берез.
Храмов, Г. Різноколірні грані фортепіанних перлин: [Етелла Чуприк]/Г. Храмов // Новини Виноградівщини. – 2004. – 6 квітня.

Травень

01.05 - День мiжнародної солiдарностi трудящих. Встановлено конгресом II Iнтернацiоналу (Париж, 14-21 липня 1889 року).
02.05 - 165 років від дня народження Джерома Клапки Джерома (1859-1927), англійського прозаїка-гумориста, драматурга.

03.05 - День Сонця.

08.05 - Днi пам'ятi та примирення, присвяченi пам'ятi жертв Другої свiтової вiйни. Вiдзначається за рiшенням Генеральної Асамблеї ООН (вiд 24 листопада 2004 року).

09.05 - День Європи в Україні.

12.05 - День Матерi. Вiдзначається в Українi згiдно з Указом Президента в другу неділю травня (№ 489/99 вiд 10 травня 1999 року).

13.05 - 170 років від дня народження Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка) (1849-1920), українського прозаїка, драматурга.

15.05 - Мiжнародний день родини (сiм'ї).
День пам’яті жертв політичних репресій.

16.05 - День вишиванки.

18.05 - День боротьби за права кримськотатарського народу.
День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.
Міжнародний день музеїв.
День науки в Україні.

18.05 - День Європи. Вiдзначається згiдно Указом Президента України (№ 339/03 вiд 19 квiтня 2003 року) у третю суботу травня.

20.05 - 225 років від дня народження Оноре де Бальзака (1799-1850), французького прозаїка.

22.05 -165 років від дня народження Артура Конан Дойла (1859-1930), англійського прозаїка, автора детективних творів.

23.05 - День героїв України.

24.05 - День слов'янської писемностi i культури.

27.05 - 95 років від дня народження Романа ІвановичаІваничука (1929-2016), українського прозаїка.

31.05 - Всесвiтнiй день боротьби з тютюнопалiнням. Проводиться за iнiцiативою Всесвiтньої органiзацiї охорони здоров'я.
205 років від дня народження Волта Вітмена (1819-1892), американського поета, журналіста, публіциста.

Подорож в країну здоров'я

Всесвітній день здоров'я — відзначається щорічно 7 квітня починаючи з 1950 року. Цього дня 1948 року набрав чинності Статут Всесвітньої організації здоров'я. Ідея Всесвітнього дня здоров'я була висунута вже на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я в 1948. Дата: неділя, 7 квітня 2024 р. Засновано: 23 грудня 2003

Квітень

01.04 - День смiху. Неофіційне свято, відзначається за традицією.Мiжнародний день птахiв.
215 років від дня народження Миколи Васильовича Гоголя (1809-1852), прозаїка, драматурга, критика, публіциста.

02.04 - Міжнародний день дитячої книги. День народження Г.Х. Андерсена (1805-1875) датського письменника-казкаря.

06.04 - Всесвітній день мультфільмів.

07.04 - Всесвiтнiй день здоров'я. У цей день у 1948 роцi набув чинностi Статут Всесвiтньої органiзацiї охорони здоров'я.

11.04 - Мiжнародний день визволення в'язнiв фашистських концтаборiв. Пам'ятна дата, що вiдзначається щорiчно у цей день за iнiцiативою ООН.

12.04 - Всесвiтнiй день авiацiї i космонавтики. Вiдзначається щорiчно у цей день за рiшенням Мiжнародної авiацiйної федерацiї.

15.04 - День довкiлля.

16.04 - 180 років від дня народження Анатоля Франса (Франсуа Тібо) (1844-1924), французького прозаїка.

18.04 - Мiжнародний день пам'яток i визначних мiсць. День пам'яток iсторiї та культури України.

22.04 - Всесвiтнiй день Землi.

23.04 - Всесвiтнiй день книги i авторського права;
460 років від дня народження Уїльяма Шекспіра (1564-1616), англійського драматурга, поета.


26.04 - День Чорнобильської трагедiї (1986). Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.

28.04 - Всесвітній день охорони праці.

Бела Барток - угорський композитор, піаніст і музикознавець-фольклорист.

Він вважається одним із найбільших реформаторів в історії музики. Має велику музичну спадщину, яка включає шість струнних квартетів, концерти, оперу і великий дитячий педагогічний репертуар.
Окремі періоди життя та мотиви творчості композитора тісно пов’язані з Закарпаттям. Народився 25 березня 1881 року, у м. Надьсентміклоші (Трансільванія), нині м. Синіколаул-Маре (Румунія), в родині директора сільськогосподарського училища, музиканта-аматора (грав у місцевому оркестрі) і вчительки. Семірічним хлопчиком він втратив батька і мати щоб прогодувати дітей шукає роботу. ЇЇ призначили вчителькою початкових класів у м. Севлюш (Виноградів), де сім‘я проживає з 1889 по 1892р.

Тут у дев’ятирічному віці написав свої перші твори: вальс, мазурку, польку та ін. Серед них особлива п’єса «Дзюркотіння Тиси», в якій композитор відобразив враження від прогулянок на березі ріки.

Саме у Виноградові для Бартока відкриваються його двері в велике майбутнє. 1 травня 1892 року одинадцятирічний Бейла у стінах тогочасного виноградівського жупанату (щось на кшталт міської управи) дає свій перший сольний концерт, на якому виконує першу частину сонати №21 Бетховена і свою власну фортепіанну п’єсу «Течія Дунаю».

Навчався в Будапештській музичній академії ім. Ліста (1899-1903). З 1907 професор цієї академії по класу фортепіано. Педагогічну діяльність поєднував із концертуванням як піаніст.

Пригнічений політичими подіями, у 1940 році Барток разом із дружиною, піаністкою Дітою Пасторі, емігрує в США. Життя на чужині було для митця нелегким. Він постійно потерпає від фінансових труднощів та хвороб. У 1943 році пише свій Концерт для оркестру, який зрештою стане його лебединою піснею, а відтак принесе йому світову славу.

Бейла Барток помер 26 вересня 1945 у Вестсайдському госпіталі Нью-Йорка від ускладнення лейкемії. Його тіло було спочатку поховано на кладовищі Фернкліфф у Хартсдейл, що в Нью-Йорку. 7 липня 1988 року останки композитора відповідно до його заповіту перепоховали в Будапешті.

Барток залишив яскравий слід у музичній культурі XX століття. Його твори захоплюють слухачів донині.

Одним з останніх творів його є обробка української народної пісні «Я купив на ярмарку ячменю» (Барток назвав її «Горе чоловіка»).

Найважливіше місце у творчості Бартока займають інструментальні твори - п'єси для фортепіано, 6 струнних квартетів, сонати й рапсодії для скрипки, багаточастинні твори для оркестру. Видатне значення мають наукові дослідження Бартока в області фольклористики. Барток сильно вплинув на формування композиторських шкіл 30-50-х рр. у країнах Східної й Південно-Східної Європи. Посмертно визнаний гідним премії ім. Кошута (1948) і Міжнародної премії Миру (1955).

Для виноградівців пам’ять про Бейлу Бартока особлива. Його ім’ям назван одну із вулиць міста. На будинку, де жила його сімя, була встановлена меморіальна дошка, за поектом художника Миколи Ігнатика, вилита київськими майстрами.На бронзовій плиті – барельеф композитора і напис, який засвідчує, що Бейла Барток в 1889 – 1892 році жив у нашому місті. Його ім’ям названа дитяча музична школа, музика часто виконується учнями школи, а фольклорні дослідження композитора не втрачають своєї цінності.

Перед загальноосвітньою школою №3 встановлений бронзовий бюст видатного митця. Твори композитора звучать у школі, на концертах. Двічі гостем нашого міста був син композитора Бейла Барток – молодший. У 1988 році, створено кімнату – музей композитора.

Джерельні приписи:

· Барток Б. Бела Барток любив Закарпаття: [Інтерв’ю з сином Б. Бартока /Взяла В. Кувеньова] // Новини Закарпаття. – 1991. – 23 листоп.
· Видатний композитор і музикант: Пам’яті Бели Бартока // Прапор комунізму. – 1981. – 26 березня.
· Григора, Є. З народного джерела : про Б. Бартока /Єва Григора // Прапор комунізму. – 1988. – 20 жовтня.
· Григора, Є. Життєдайна сила чистого джерела: [Б. Барток] : Новини Виноградівщини – 1995. – 30 вересня
· Григора, Є. Своєю музикою він служив ідеї миру та братерства : [Бейла Барток] /Єва Григора //Новини Виноградівщини. – 2006. – 23 травня – С. 3.
· Гудак, Е. Виноградівці шанують свого славного земляка Б. Бартока / Ельвіра Гудак // Новини Виноградівщини. – 2012.- 5 травня
· Гудак, Е. Композитор, патріот, інтернаціоналіст/ Ельвіра Гудак // Чорна Гора. – 2002.- 15лют., 20 лютого
· Мазепа, Л. З. Барток Бела / Л. З. Мазепа //Енциклопедія сучасної України. Т. 2 : Б — Біо. / Ін-т енцикл. дослідж. НАН України; ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]. – К. : Поліграфкнига, 2003.- 872 с. – С. 284.
· Конкіна, М. Відродили добру традицію і бувалу славу композитора : [Б. Барток] / Марія Конкіна // Новини Виноградівщини. – 2006. – 1 квітня. – С. 3.
· Конкіна, М. Вшанували пам’ять Бейли Бартока / Марія Конкіна //Новини Виноградівщини. – 2006. – 1 квітня
· Кошовий, В. У Виноградові скромно згадували про Бартока / Василь Кошовий //Новини Виноградівщини. – 2012. – 19 травня.
· Кудрон, К. У Виноградові відновили пам’ятну дошку Бели Бартока / Катерина Кудрон // Новини Виноградівщини. – 2013. – 18 травня.
· Любка, А. Великий Барток і маленький Виноградів / Андрій Любка //Новини Виногадівщини. – 201. - 21 квітня
· Любка, Е. Вшанували пам’ять Бейли Бартока /Емма Любка//Новини Виноградівщини. – 2006. – 1 квітня. – С. 3.
· Любка, Е. Вшанування видатного діяча музики / Емма Любка //Прапор комунізму. – 1981. – 2 квітня.
· Любка, Е. Живе пам’ять про Белу Бартока у Виноградові / Емма Любка // Новини Виноградівщини. – 1999. – 13 травня.
· Мадяр-Новак, В. Бейла Барток : 125-річчя з дня народження композитора, етнографа і музикознавця (1881 – 1945) / В. Мадяр-Новак // Календар краєзнавчих пам’ятних дат на 2006 рік. – Ужгород: Вид – во В. Падяка, 2005. – С.147 – 151.
· Попович, Г. Воздаючи данину шани митцю: про Б. Бартока /Г. Попович // Новини Виноградівщини. – 2006. – 7 листопада. – С. 2.
· Продовжуючи традиції музики Бартока : [Відзначення у Виноградові 100-річчя першого публічного концерту юного Б. Бартока] // Новини Виноградівщини. – 1992. – 21 травня

Кобзар

коротка довідка

Березень

01.03 - Всесвітній день цивільної оборони.
02.03 - 200 років від дня народження Костянтина Дмитровича Ушинського (1824-1871), українського педагога.
165 років від дня народження Шолом-Алейхема (1859-1916),єврейського прозаїка.

3.03 - Всесвітній день письменника.

8.03 - Мiжнародний жiночий день (міжнародний день прав жінок).

9.03 - 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета, художника, мислителя.

12.03 - 110 років від дня народження Лідії Олександрівни Компанієць (1914-2003), української поетеси, сценаристки.

14.03 - День українського добровольця.

15.03 - 55 років від дня народження Марії Морозенко (1969), українського прозаїка.

17.03 - 55 років від дня народження Лариси Миколаївни Ніцой (1969), українського прозаїка, казкарки.

19.03 - 94 роки від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930), української письменниці-шістдесятниці, поетеси.

21.03 - Всесвiтнiй день поезiї.
95 років від дня народження Юрія Михайловича Мушкетика (1929-2019), українського прозаїка.


22.03 - Всесвiтнiй день водних ресурсiв.

27.03 - Мiжнародний день театру.

30.03 - 180 років від дня народження Поля Верлена (1844-1896), французького поета.

31.03 - Великдень в західному християнстві.

КАРПА ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ: Мавка, фемінізм і 200 гривень

25 лютого виповнюється 153 роки від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, поліглота (Леся Українка знала 10 мов), громадської діячки, фольклориста-етнографа. Відео де можна переглянути несподівані факти з біографії видатної письменниці, про які не розповідають у школі. 

 За своє життя Леся Українка зробила чимало благодійних вчинків. Зібрані на лікуванні в Єгипті гроші вона віддала на етнографічну експедицію, яка мала записати ще живі в народі й популяризовані кобзарами думи,внесла свою лепту і в побудову пам’ятника Іванові Котляревському.

Велика поетеса України і жінка з трагічною долею. «Обернуся в легенду» - ці її слова були пророчими. І вона мала право їх сказати, бо вогонь запалюється від вогню , і його жар не полишає одухотворенні серця…

День безпечного Інтернету

6 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Це вже 21 День безпечного Інтернету. З метою

Євген Гребінка

2 лютого 1812 року  народився Євген Павлович Гребінка – український байкар, письменник, перекладач, педагог, громадський діяч,

з творчістю якого пов’язаний новий етап у розвитку  національної культури. 

Євген Гребінка прожив лише 36 років, але залишив для нащадків велику літературну спадщину.

Всеволод Нестайко

 📆 30 січня 1930 року в Бердичеві народився відомий український дитячий письменник, прозаїк і драматург Всеволод Нестайко.

«Складно сформулювати, що саме робить твори Нестайка геніальними. Буває, що якийсь письменник все так чудово написав, а діти книжку не хочуть читати. Очевидно, великий письменник мимоволі розкидає в своїх текстах якісь притягальні магнітики, і діти просто назавжди «прилипають» до таких книжок. Щасливим володарем таких чарівних магнітиків в українській дитячій літературі був незабутній Всеволод Нестайко», — Іван Малкович.

📚 Одним із найпопулярніших творів автора є трилогія "Тореадори з Васюківки".

🤔 А хто такі тореадори?

👉 ТОРЕАДО́Р - головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього, смертельного удару; матадор.

🇺🇦 Вражай вишуканою українською!

Лютий

04.02 - 145 років від дня народження Василя Костьовича Короліва-Старого (Короліва) (1879-1943), прозаїка українського зарубіжжя.
06.02 - День безпечного Інтернету. Сайт Дня безпечного Інтернету: http://www.saferinternetday.org.

11.02 -110 років від дня народження Лариси Михайлівни Письменної (1914-1992), українського прозаїка, казкарки.

13.01 - Всесвітній день радіо.

14.02 - День Святого Валентина.
Всесвітній день дарування книжок.

15.02 - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

16.02 - День Єднання в Україні.

19.02 - Верховна Рада України затвердила тризуб як малий Державний герб України.
.
20.02 - День Героїв Небесної Сотні.

21.02 - Мiжнародний день рiдної мови. Проголошений Генеральною конференцiєю ЮНЕСКО.

24.02 - Річниця початку повномасштабної російсько-української війни.

Якщо Ви не знайшли потрібну дату, можете пошукати тут https://www.calameo.com/read/000885025ba74ceeb794b?fbclid=IwAR2KNQhjNprGjR-0SNVOphEBIKy3Xeg2lchh0I0dzMo-3bc-DM6riFhhpKM

Роберт Бернс

 📚Літературне свято - радість шанувальника🎉.

25 січня День народження Роберта Бернса. 

День бібліотечного шелфі

24 січня – День бібліотечного шелфі ( Library Shelfie) (від shelf – полиця).

У четверту середу січня кожного року бібліотеки та читачі в соціальних мережах діляться фото своїх книжкових полиць.
Створила День бібліотечного шелфі Нью-Йоркська публічна бібліотека, щоб заохотити людей поділитися своєю любов’ю до книг та бібліотек в Інтернеті. Концепція проста – зафіксуйте фотографію книжкової полиці (приватної або місцевої бібліотеки) та поділіться нею з хештегом #LibraryShelfie

Королів-Старий Василь(1879 - 1843)

4 лютого 1879 року народився В. К. Королів в селі Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині (нині Чернігівська область). Його батько був священнослужителем при Троїцькій церкві у знаменитій Диканьці. Дядько також був священиком. І Василя віддали спочатку у Полтавську духовну бурсу, потім — у Полтавську семінарію. Але юнак бути священиком не захотів. Його завжди цікавило мистецтво, він захоплювався фольклором, досконало вивчив творчість Т. Шевченка, М. Гоголя. Згодом Василь вирішив послужити своєму народові практично.
У 1902 році

Карпатська Україна

Зі сторінки Мирослава Дочинця
І було це не в Києві і не у Львові…

Вперше в Україні врочисто на офіційному рівні свято Соборності відзначено 22 січня 1939-го. Відбулось це в моєму Хусті, в Карпатській Україні, на той час – автономній республіці Чехословаччини.



Ось як про це пише в мемуарах письменник Василь Ґренджа-Донський:

Імре Ревес

Народився Імре Ревес (псевдонім) Чебраї 21 січня 1859р. м. Шаторовйовуйгелі в Угорщині (нове місто над Шатром) Земплинської жупи. Тут, на півдні нинішньої Закарпатської області, і минули дитячі літа майбутнього художника. Сюди він регулярно навідувався усе своє життя, особливо часто у першому десятилітті XX ст., тут потім доживав віку.

Найпершим його вчителем був угорський художник- педагог Гріпенкерл, який одразу оцінив талант юнака. Далі Імре переїхав з Будапешта до Сату-Маре, де вчився у Кароліни Пални. З 1875- 1877р. Ревес вчиться у Леопольда Мюллера у Віденській Академії Мистецтв. За одну із своїх перших картин «Перше питання» він отримав академічну премію. 1877- 1878 р. Імре Ревес продовжив освіту в Інституті мистецтв у Будапешті, а 1879-1822Р. знов учився у Віденській Академії. 1882-1884Р. вдосконалювався у студії свого знаменитого земляка М.Мункачі в Парижі. За картину «Корчма» Імре Ревес отримав премію ім. Мункачі у сумі бооо франків. Монументальну історичну картину Імре Ревеса «Петефі серед народу» придбав Лондонський музей мистецтв.


Симпатії художника до простих селян яскраво виражені в картині «Тяжко» і в прекрасній композиції «Вимагаємо хліба!». За картину «Вимагаємо хліба!» художнику 1901р. був удостоєний на міжнародній виставці у Мюнхені золотої медалі.
У роботі «Дезертир» художник створює виразні, що надовго запам'ятовуються, образи людей з народу, відданість революції 1848р.
У 1903 пише картину «Сільський бубняр», «Під шатром». Історичні картини Ревеса присвячені переважно найромантичнішій події угорської історії - Національній революції 1848 - 1849р., зокрема постаті Шандора Петефі, - «Петефі серед народу » (1884), «Петефі перед боєм» (1896),


«Петефі у таборі».
Протягом свого довгого й плодотворного життя художник часто бував на Закарпатті. Останні роки свого життя провів у м. Виноградів.
Помер Імре Ревес 23 вересня 1945Р- У Виноградові, де і похований. 1989р. відбулася меморіальна виставка Імре Ревеса в його рідному місті Шаторальяугель. А 24 січня 1994 р. в Ужгородському МП «Галерея» відбулася ювілейна, ще ширша виставка творів Імре Ревеса з фондів ЗХМ та приватних колекцій. На Закарпатті створено спілку художників ім. Ревеса, яка регулярно проводить виставки та пленери.


Більше читайте на сторінках друкованих видань:

Гал, О. Імре Ревес – художник-новатор демократичногомистецтва . [Текст]/ О.Гал // Новини Виноградівщини. – 2011. – 22 січня. – С.7.

Гудак, Е. Данина шани митцю [Текст]: [пам’яті видатного художника Імре Ревеса]: /Е.Гудак // Новини Виноградівщини. – 1997. – 18 січня.

Знаменская Н. Художник венгерского народа: /к юо летию со дня рождения Реверса /Сов. Закарпатье. - 1959. - 21 января.

Каналош, В. Імре Ревес і Виноградів. Останні роки життя відомий угорський художник прожив у Севлюші. [Текст] / В. Каналош // Фест. - 2005. - 1-7груд.-. с.14.

Каналош, Валерія. Художника Імре Ревеса згадували у Виноградові [Текст] / В. Каналош // Фест. - 2007. - 1-7 берез. - С. 3.

Митець І.Ревес. - В кн. Пагиря В. Я світ узрів під Бескидом. – Ужгород, 1993, с. 156-150.

Мишанич, Володимир. Товариству ім. Імре Ревеса - 20 [Текст] : [відкр. ювілей. вист. творів чл. Т-ва угор. митців образотворч. та приклад. мистец.] / В. Мишанич // Ужгород. - 2010. - 25 груд. - С. 12.

Сташко Ю. И.Ревес. - М.: Искусство, 1958. - 28с.

Тихомиров А. Искусство Венгрии 19-20 вв. - М. - 1961. - 28с.

Інтернет-ресурси:

Художник-реаліст Імре Ревес – наш славетний земляк
Ревес Имре
Художники Закарпаття. Ревес Імре
Ревес Імре
У Виноградові згадували Імре Ревеса
Цікаві особистості.Імре Ревес

Джерело: https://vlibrarymk.blogspot.com/2014/01/blog-post_22.html

Симоненко

8 січня народився видатний український поет Василь Симоненко видатний український поет-"шістдесятник", палкий патріот та борець за правду. Він передчасно пішов з життя - йому було лиш 28 років, але залишив по собі чималий творчий спадок. Деякі з його поезій стали пророчими.

Ержебет Бараняй

Психолог, кандидат педагогічних наук (1956), головний співробітник психологічного інституту Угорської академії наук. Народилася 7 січня 1894-го року в м. Виноградів (Севлюш).
Сфера наукових інтересів: психологія мислення, психологія розвитку. Її дослідження з Eden Lénár - перші експериментальні психологічні дослідження в Угорщині.

У 1912 році отримала кваліфікацію викладача в педагогічній школі в Сегеді (1912 р.). Після закінчення університету продовжувала працювати в Сегеді вчителем цивільної школи з 1916 по 1927 рік.
У 1923—24рр. навчалася у Великобританії - вивчала методи англійської освіти, а в 1927-28 рр. вивчала психологію та педагогіку в обох країнах на державну стипендію в Університеті Піттсбурга (США). Потім (1928—42) працювала в університетському коледжі в Сегеді і в педагогічному інституті університету. У 1932 році, з допомогою Шандора Імре, захистила дисертацію і отримала докторську ступінь з педагогіки та педагогічної психології. У 1936 році навчалася у Німеччині та Австрії. У 1938 році отримала вищу освіту з приватної психології в педагогічно-психологічному інституті під керівництвом викладача психології Дежо Варконі. Проводила навчальні та психологічні лекції в Сегедському університеті.
У рамках Нового Шкільного Руху, який бере свій початок на рубежі 20-го століття (1942 р.), у Будапешті організувала навчально-психологічну дослідницьку станцію, яку очолювала до 1949 року. Відтоді Ержебет Бараняй жила і працювала у Будапешті. З 1949 по 1962 рр. була старшим науковим співробітником Державного інституту психології (з 1963 року в Інституті психології Угорської академії наук), членом вченої ради. В основному досліджувала розробку методів мислення та методів розвитку, особливо в контексті розвитку мови та викладання граматики. У 1963 році пішла у відставку. Померла 1 жовтня 1976 року (у віці 82 років) у Будапешті.


Джерело:
https://www.arcanum.hu/en/online-kiadvanyok/Lexikonok-magyar-eletrajzi-lexikon-7428D/b-74700/baranyai-erzsebet-748CE/
https://hu.wikipedia.org/wiki/Baranyai_Erzs%C3%A9bet

Руданський

🗓️6 січня 1834 році у селі Хомутинці на Вінниччині народився талановитий український поет-гуморист, автор знаменитих “Співомовок” Степан Васильович Руданський.