Віршована казка-п’єса про святого Миколая пронизана світлом християнської любові і добра. Книжечка щедра на дійових осіб. Тут присутні не лише діти, а й природні явища, які оживають на грудневих проілюстрованих сторінках художницею Світланою Костишин : зима, вітер, мороз,місяць, вечірня Зірка, сніжинки, ну і, звісно, Янголи. Казка надзвичайно своєчасна й актуальна, з важливим виховним моментом. Особливо для тих діток, про яких авторка написала «Ми таблички множення не вчимо давно. В компі заворожено ми їмо й спимо». Завдяки святому Миколаю негативні герої набувають добрих рис. Гарним зразком для написання «прохань» є ось ці зворушливі рядки, які неможливо «обминути». Аж хочеться й собі відразу взяти ручку і написати до святого Миколая. Казка настільки легко читається, що іноді нагадує музику вітру, сонця, гір, хвиль океану і ще чогось особливого і втаємниченого, того, до чого не можна доторкнутися руками, а тільки душею і серцем. І ще несподіваний момент. Є у книжці фрагмент, коли помічники святого Миколая збирають колючки, які розкидані під ногами і складають їх на купку. Найлегше, що можна з ними зробити – це спалити. Але Миколай навіть тут робить диво, він не руйнує їх: він перетворює на золотистих метеликів, які летять у різні боки і несуть в лапках маленькі згорточки. Це листівки з адресами тих, хто чекає на на Миколая. Святий роздає ці листівки і запрошує всіх долучитися до доброї справи. Чудову ідею – робити добро, заклала в основу казки авторка Тамара Гнатович. Це те, чого катастрофічно не вистачає у сучасному суспільстві.
Ця книжечка – це не просто цікава мандрівка у загадковий світ природи, а ще й – відкриття у ньому самого себе, відчуття своєї цілісності із природою, із Абсолютом, який все це створив. Бо сьогодні, на жаль, у стосунках «людина-природа» – велика прогалина. Наші діти – це пряме віддзеркалення наших думок, наших дій, вчинків. Вони у всьому копіюють дорослих. А чи завжди вчинки та дії дорослих мають позитивний результат та, зрештою, гарний приклад для наслідування? Авторка просто і водночас влучно та ненав’язливо, у поетично-грайливій формі розповідає про повсякденні явища природи, надаючи їм важливого філософського підтексту та особливої значущості, приписуючи їм людські риси. І це дуже добре, адже дітям з їхньою багатою творчою уявою в такій формі легше сприймати оточуючий світ, відтак легше усвідомити своє (як особистості) істинне призначення на Землі, а саме – любити світ і служити йому, повсякчас творячи добро.
Книга отримана з обмінного фонду ДЕРЖАВНОЇ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО
