10 листопада день пам'яті Івана Котляревського

 ДЯКУЮ ДІДУ ЗА ЕНЕЇДУ !!!

ДЯКУЮ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ !!!

  «Любов к отчизні де героїть,

  Там сила вража не устоїть,

  Там грудь сильнійша од гармат,

  Там жизнь - алтин, а смерть - копійка,

  Там лицар - всякий парубійка,

  Козак там чортові не брат».

10 листопада день пам'яті Івана Котляревського - видатного українського письменника, поета, драматурга, засновника нової української літератури, громадського діяча.

Народився Іван Котляревський 9 вересня 1769 року у Полтаві в сім'ї козацько-старшинського роду, яка належала до еліти Гетьманщіни;з 1780 по 1789 рік навчався у духовній семінарії Полтави, де освоїв кілька іноземних мов. Від продовження навчання у Санкт-Петербурзі відмовився, поступив після закінчення семінарії на службу канцеляристом;з 1793 по 1796 рік працював вчителем у сім'ях сільських поміщиків;у 1796—1808 роках проходив військову службу, брав участь у боях під Ізмаїлом і Бендерами у рамках російсько-турецької війни;з 1810 року був покровителем в Полтавському будинку для дітей бідних дворян;у 1812 році займався формуванням 5 Українського козачого полку для участі підрозділу у війні проти Наполеона I Бонапарта. Письменникові було обіцяно, що після завершення війни полк буде збережено як постійне козацьке війською. Але задумка Котляревського так і не вдалася, обіцянки царський уряд не виконав;у 1816—1821 роках обіймав посаду директора у Полтавському театрі, поповнив репертуар власними драматичними творами;з 1827 по 1835 рік працював покровителем богоугодних закладів у Полтаві;помер 10 листопада 1838 року у власному будинку і улюбленому місті.

Основоположник української літератури, судячи з розповідей сучасників, що дійшли крізь століття, був людиною цікавою в спілкуванні, з блискучим почуттям гумору. Люди, які знали Котляревського, казали, що він міг розповідати про звичайні речі дуже смішно, але сам при цьому навіть не посміхався.

Стиль життя поета досить часто порівнюють з долею Григорія Сковороди. Обидва знакових для України письменника всіма можливими способами намагалися уникнути контакту з владою. Однак, якщо Сковороду часто називають першим українським мандрівним філософом, то Котляревський все своє життя прожив у рідній Полтаві.

Котляревський, який створив у своїй «Наталці-Полтавці» образ ідеальної, люблячої українки, так і не одружився. Літературознавці приводять 2 можливі версії того, що перспективний у всіх відношеннях наречений так і не став чиїмось чоловіком. Одні припускають, що нещасна любов могла мати місце ще за часів навчання в духовній семінарії.

Згідно з іншою версією, серце письменника забрала особа, котру звали Марією Семенівною. Вона виховувала 7 дітей поміщика тоді, коли Котляревський працював учителем у сім'ях багатих землевласників. Є дані, що рука коханої жінки поета була обіцяна іншому чоловікові, і відразу ж після весілля дами серця письменник пішов у військо, де провів 14 років.

Свого часу Котляревський був членом Полтавської масонської ложі «Любов до істини», користувався авторитетом в місті. За допомогою власних зв'язків письменник сприяв викупу з рабства Михайла Семеновича Щепкіна, який не тільки є засновником російської акторської школи, але й кращим виконавцем головної ролі у п'єсі «Москаль-чарівник».

«Енеїду» з автографом Котляревського дбайливо зберігав імператор Олександр I. Примірник твору також був у особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта в його житлі після вигнання на острів Святої Єлени.

Відзначився письменник і під час своєї роботи покровителем богоугодних закладів. У середовищі опікунів досить поширеним явищем була корупція, якій в діяльності Котляревського, кришталево чесної людини, не спостерігалося. У результаті за 1 рік роботи він зумів заощадити 2400 червонців.

Перед смертю Котляревський роздав власне майно близьким і друзям, звільнив невільників. Пам'ятник на могилі поета поставив його друг Павло Стеблін-Каменський. На надгробній плиті викарбувані слова, написані Тарасом Шевченком:

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди

Поки сонце з неба сяє, 

Тебе не забудуть .

У 1952 році Літературно-меморіальний музей імені Котляревського відкритий у Полтаві;у 1969 році на Івановій горі у Полтаві відкрито музей-садибу в будинку, де народився і жив письменник;ім'я Котляревського увічнено в назвах вулиць різних міст України, в Полтаві та Києві ім'я поета носять парки. Безліч навчальних закладів, бібліотек і навіть кінотеатрів названо на честь видатного літератора.

8 жовтня 1998 року Національний банк України випустив пам'ятну золоту монету номіналом 100 гривень у рамках серії «Духовні скарби України» на честь 200-річчя першого видання «Енеїди»;у вересні 2009 року в серії «Видатні особистості України» випущена срібна монета номіналом у 5 гривень, присвячена Івану Котляревському;пам'ятник на могилі Котляревського авторства скульптора Леоніда Позена. Цей майстер також є автором першого в світі пам'ятника письменнику, встановленого у Полтаві;пам'ятник поетові встановлено біля Українського католицького університету святого Климента в Римі;на території музею-садиби у 1971 році встановлено гіпсобетонне погруддя роботи скульптора Галини Кальченко. Ця жінка створила також пам'ятник-погруддя у Києві, встановлений у 1973 році;у 2004 році встановлено барельєф Котляревському і «Енеїді» в пам'ятнику літописцям Русі-України в місті Чернівці;у 2010 році пам'ятник письменнику встановлено на території військово-історичного комплексу «Бендерська фортеця» у місті Бендери (Придністров'я);у 1969 і 1994 роках випускалися поштові марки, присвячені Котляревському;з 2007 року в Полтаві вручається обласна премія імені Котляревського;з 1990 року щорічно присуджується премія імені Котляревського за досягнення в галузі драматургії і театрального мистецтва. Лауреати обираються представниками Міністерства культури, Спілки письменників України та Спілки театральних діячів України.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0kh9Q6tVZnctBGjTeqTLucPuWGKu5XZdQsdbeVyQz4eiKPSTY6Tr7ajLDMjv68RSbl&id=100064373775656