четвер, 16 лютого 2023 р.

До Дня рідної мови

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.


ВІКТОРИНА-ГРА "ЛЮБЛЮ РІДНУ МОВУ"


 
Ідеї для оформлення https://pin.it/mAFb51y

Лепбук https://www.educ.com.ua/lepbuki/lepbuk-21-lyutogo-mizhnarodnij-den-ridnoi-movi.html

Підбірка тематичних матеріалів для 1-4 кл https://www.educ.com.ua/biblioteka/pidbirka-tematichnih-materialiv-do-mizhnarodnogo-dnya-ridno%D1%97-movi.html



Говоримо українською. Читаємо українською : методичні рекомендації з популяризації української мови в публічних бібліотеках / Черкаська міська центральна бібліотека ім. Лесі Українки; [уклад. О.В. Гвоздь]. – Черкаси, 2023. – 12с.
Видання містить методичні рекомендації бібліотечним фахівцям щодо популяризації української мови та літератури, поширення знань про неї, сприяння підвищенню престижу бібліотек. Адресоване бібліотекарям, усім, хто прагне до саморозвитку, вивчення та вдосконалення знань державної мови.
Як нема без небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
/Володимир Забаштанський/
У липні 2019 року уряд ухвалив Стратегію популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова – успішна держава», метою якої є утвердження української мови на всій території України в усіх сферах суспільного життя, що забезпечуватиме єднання українського суспільства та зміцнення його української ідентичності.
Питання популяризації української мови вже кілька століть лишається актуальним, що зумовлено минулим України й українців. Так історично склалося, що й сьогодні це питання не втрачає своєї актуальності, незважаючи на майже 32-річну незалежність та закріплення за українською мовою статусу національної в Конституції України. Аналіз читання і безпосереднє спілкування з читачами публічних бібліотек підтверджують думку бібліотекарів, що сьогодні нашим читачам вкрай набридли безкінечні серіали і «попсове» російськомовне чтиво. Основним критерієм вибору художньої книги стає якість її змістовного наповнення. Бібліотекарі абонементів відзначають, що російськомовні читачі, які раніше не цікавились україномовною художньою книжкою, починають виявляти бажання читати українською, але за умови, що ця книга буде професійно рекомендована обізнаним з кращими творами сучасної української літератури бібліотекарем. Також це стосується сучасних зарубіжних авторів, твори яких в українському перекладі набагато вдаліші, аніж в російському.
Працівники публічних бібліотек мають приділяти належну увагу інформуванню читача про видання української художньої літератури і популяризації українського читання. В популяризації українських авторів бібліотекам варто використовувати усі методи і можливості піару. Бібліотекарі використовують різноманітні форми популяризації сучасної української літератури, але потрібно враховувати, що 80% інформації людина сприймає за допомогою зору. Навіть ті читачі, які не полюбляють самостійно шукати книжки у каталогах, обов’язково зупиняться біля добре, зі смаком оформленої виставки. Саме книжкові виставки створюють позитивний імідж бібліотеки.
Щорічно до Міжнародного дня рідної мови (21 лютого) і до Дня української писемності та мови (9 листопада) варто експонувати книжкові виставки на яких представлено документи з фондів бібліотеки. А саме книги, зокрема відзначені літературними преміями України, публікації в журналах та збірниках, що популяризують українську мову, роз’яснюють норми і правила нового правопису, надають мовностилістичні поради правильного слововживання та культури мовлення, розкривають проблеми мовної ситуації, висвітлюють мовознавчі питання.
За останні роки значно збагатилась палітра видів, форм книжкових виставок: виставка-персоналія, -діалог, - панорама, -вікторина, -кросворд, -гра, -мандрівка, -роздум, -дискусія, - колекція, -аукціон, -презентація, -вернісаж та інші. Успішно впроваджуються виставка-інтерв’ю, -бенефіс, -елегія, -бібліошок, - бібліогід, -реклама, - рейтинг тощо. Назви: «Мова – духовний скарб нації», «Читайте з нами українське», «Віки творилась українська мова», «Мова і писемність – категорії вічні», «Там де живе рідна мова – живе український народ», «Є мова – є нація», «Ідентифікуй себе і державу через рідну мову», «Ти співуча, ніжна і близька». Віртуальні виставки: «Національний скарб – українська книга», «П’ять книжок про те, як писати грамотно», виставка-айстопер «Мови нема без народу, і народу без мови нема», «Безкінечна. Могутня, Глибинна… Мово українська».
З метою рекламування нових надходжень до бібліотеки можна використовувати такі теми книжкових виставок, як: «Бібліоновинки», «Смачний бібліофреш», «Безсоння? Почитай книжку», «Сам на сам з новою книгою», «Новий час – нові книги» тощо.
За допомогою різноманітних активних заходів по залученню до української мови, варто просувати ідею про те, що наша мова – це сучасно, це модно, це – кращий спосіб бути собою, вирізнятись і бути в тренді одночасно, знайти собі гідне місце у власній країні тощо. Дуже доречно рекомендувати долучатися всім охочим до Всеукраїнського диктанту національної єдності, який традиційно проводиться до Дня української писемності та мови (9 листопада) і збігається з днем ушанування пам’яті київського літописця Нестора. Успіх матимуть безкоштовні курси при бібліотеці з вивчення державної мови для різних категорій користувачів силами бібліотекарів та волонтерів-викладачів: «Навчи друзів розмовляти українською», «Безкоштовні курси української мови», «Говоримо українською правильно». Творчі аматорські об’єднання читачів: клуби, гуртки, студії - міцно увійшли в практику бібліотечної роботи. Їх популярність і життєздатність визначаються не якоюсь особливою темою або надзавданням, а головним чином атмосферою. Вільне, невимушене спілкування є дуже корисним для людей. Отже, при бібліотеці можливо організувати засідання мовно-літературного клубу «Дивослово», клуб за інтересами «Літературне мереживо», «Світлиця» з поетичною направленістю, а також створення розмовних платформ, просторів, гуртків з вивчення та популяризації української мови «Скажи мені українською», «РозМова», «Як це звучить українською».
Для користувачів, особливо молоді, буде цікавим інтерактивні заходи (interactive – «той, що взаємодіє»): мовний турнір «Звучи, моя мова чарівна», мовна вікторина «О рідна мово ти моя, як любо ти звучиш», мовний вернісаж «Кращої ніж рідна мова не буває», мовознавчий турнір «Дивна тайна мелодії слова», мовознавчий двобій «За Україну, за її мову», мовна гра «Я рідною мовою друзям щастя зичу», флешмоб «Чому я розмовляю українською?», мовний ранок «О мово, ти як мальви перший цвіт», мовний калейдоскоп «Звучи, мово моя чарівна», круглий стіл «Запрошуємо на гостини, в нашої мови іменини», тематичний вечір «У ріднім слові – цілий світ».
Щороку, Шевченківські дні, заходи до Всесвітнього дня письменника, до Дня поезії, Міжнародного дня дитячої книги, до ювілейних дат письменників, поетів, до ювілеїв книг, в першу чергу української класики – це обов’язкові заходи в кожній бібліотеці. Постійно оновлювати виставки, стенди, які розкривають фонди бібліотек, в першу чергу, книги України - це: «Книги – лауреати літературних премій України», «Топ-10 захоплюючих книг українських авторів», «Читай українською», «Літературний український Олімп», «Дегустація українських новинок», «Смак коронованого слова» та ін.
Крім означеного вище, на успішну діяльність бібліотек з популяризації української мови та промоції читання позитивно впливатиме:
- Індивідуальна робота з користувачами (бесіди, бібліографічні посібники, рекомендаційні списки тощо);
- Вивчення читацьких інтересів (усне та/або інтернет-опитування користувачів, робота з картотекою незадоволеного попиту);
- Популяризація літератури у ЗМІ (публікації в регіональних газетах, на інформаційних інтернет-порталах, офіційних сайтах територіальних громад, виступи на місцевих радіо, телебаченні);
- Інтернет-акції / заходи / послуги (онлайнові читання, вікторини, огляди літератури, віртуальні книжкові виставки, бук-трейлери, відео-презентації, відео-огляди в соціальних мережах, на сайтах, блогах бібліотек, онлайн-заходи на платформі ZOOM).
З’явилось багато нових імен в сучасній українській літературі. Інформуванню широкого загалу читачів про нових письменників може сприяти постійно діюча книжкова виставка «Сучасна українська література», а також огляди сучасної літератури «Краса художнього слова в сучасній українській літературі», «Кращі твори українських авторів», презентації книг та творчість авторів. Наразі багато книг українських авторів екранізуються, тому актуальною буде постійна тематична полиця «Український роман, прочитаний екраном». Для користувачів, буде цікавим знайомство з творчістю сучасних українських письменників через екранізацію їх творів. При підготовці заходу бажано представити книжкову виставку творів, використати комп’ютерну техніку для демонстрації трейлерів та обрати для показу один з фільмів, який є у вільному доступі в Інтернеті.
Добірка найвдаліших екранізацій – від мелодрами до військового детективу, що не залишить вас байдужими і заохотить прочитати книжку.
ІРЕН РОЗДОБУДЬКО «ГУДЗИК»
Роман «Гудзик у 2005 році отримав першу премію Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова». Цей роман має багато нашарувань, сюжетних колізій і героїв. Його часовий простір: від середини 70-х до наших днів, його географія - Київ, українська провінція, Росія, Чорногорія, зрештою - Америка. Але головна ідея така: велике щастя або велика трагедія може початися з найменшої деталі, з гудзика, який так легко загубити, а потім шукати все життя. Це роман про любов, вірність, зраду. Про те, що ніколи не варто оглядатися назад, а цінувати те, що існує поруч із тобою - сьогодні і назавжди. А можливо, цей роман про... дещо з життя янголів, що випадково потрапили на нашу землю?..
Ірен Роздобудько вміє писати захопливі сюжетні історії, тож не було сумнівів, що її текст екранізують. Фільм за романом Ірен Роздобудько «Ґудзик» було знято режисером Володимиром Тихим у 2008 році.
Фільм у вільному доступі в Інтернет за посиланням
ОЛЕКСАНДР ГАВРОШ «НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ ІВАНА СИЛИ, НАЙДУЖЧОЇ ЛЮДИНИ СВІТУ»
Пригодницька повість відомого дитячого письменника Олександра Гавроша розповідає про яскраві пригоди неперевершеного гірського силача Івана Силу. Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак, який виборов звання чемпіона Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту і об’їздив пів світу, виступаючи в цирку, де здобув чимало яскравих перемог. Гаврош цікаво оповідає, тому така атмосфера, що можна прочитати за годину всю книгу.
За книгою Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» було знято перший у третьому тисячолітті український дитячий фільм «Іван Сила» (режисер Віктор Андрієнко, 2013). Екранізація за повістю вийшла доброю і світлою, якраз для сімейного перегляду.
Офійний трейлер фільму
Фільм у вільному доступі в Інтернет за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=zQIAnUMZ4HU)
АНДРІЙ КОКОТЮХА РОМАН «ЧЕРВОНИЙ»
Роман «Червоний», який увійшов до списку премії «Книга року ВВС-2012», Андрій Кокотюха написав за 2,5 місяці. Спочатку він написав фінал роману, а потім придумав початок. За словами письменника, історичні романи сьогодні є в тренді не лише в Україні, але й за її межами. Сам автор говорить: «Червоний» – це історичний роман про події в Україні після Другої світової війни – кінець 40-х років. Дія у творі розгортається на Західній Україні у час, коли там діяли українські повстанці, а також у радянських концтаборах у Сибіру. Автор відзначає, що повстанський рух, якого він частково торкається у романі, неоднорідний і неоднозначний. В середині цього руху було дуже багато розбіжностей, дуже багато неузгодженостей. Але всі вони мали одну мету – звільнити Україну від окупації. Просто в кожного були свої методи. Але розуміли вони все це однаково.
Андрій Кокотюха достатньо довго мріяв про екранізацію свого роману, і кінець-кінцем у 2017 році екранізація режисера Зази Буладзе з’явилась на екранах.
Офійний трейлер фільму
Фільм у вільному доступі в Інтернет за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=5XvULDJnU0s
СЕРГІЙ ДЗЮБА, АРТЕМІЙ КІРСАНОВ «ПОЗИВНИЙ «БАНДЕРАС»
За сюжетом роман «Позивний «Бандерас» - справжній військовий бойовик, чи не найперший в Україні, заснований на реальних подіях. У зоні АТО у вересні 2014 року за «наводкою» диверсанта скоєно теракт - сепаратисти знищили маршрутку, загинуло дванадцятеро дорослих і дитина. Стає відомо, що інформатор ворога - службовець української армії, водночас шляхом радіоперехоплення з’ясовується, що в цьому регіоні чекають на прибуття полковника російського ГРУ. Розпочинається операція зі знешкодження диверсанта, здійснення якої доручають групі контррозвідників на чолі з капітаном Антоном Саєнком… На основі твору Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова знято військову кінодраму, міжнародна прем’єра якої відбулася в Торонто.
Одним із авторів книги є досвідчений сценарист Артемій Кірсанов. Тому не дивно, чому екранізація видалась напрочуд вдалою, а сама книга такою персоналізованою. «Позивний «Бандерас» точно можна віднести до списку найкращих українських фільмів 2018 року.
Фільм у вільному доступі в Інтернет за посиланням
СЕРГІЙ ЖАДАН «ВОРОШИЛОВГРАД» /ДИКЕ ПОЛЕ/
Про цю книгу говорять, що вона «Найкраща книга десятиліття», лауреат премії «Книга року BBC». Перекладена англійською, польською, російською, білоруською, німецькою, французькою, італійською мовами. Автор - один із найвідоміших письменників сучасності. За сюжетом це мала бути коротка подорож - провідати брата, який тримав бензоколонку в донбаських степах. Та, опинившись у місті свого дитинства, герой роману мало не назавжди влипає в тутешній пейзаж. Брат зникає, на його бізнес зазіхають місцеві мафіозі, старі друзі мають дивні справи… У цьому романі є все: цигани, рейдери, степ, занедбані будівлі, нескінченні дороги, футбольні баталії, друзі юнацтва, жінки, секс, алкоголь, спогади про мрії дитинства та, звичайно, джаз. Бо, як каже герой, потрібно слухати музику, яку любиш. Тільки не давати чужим свої навушники.
Про автора Сергій Жадан - культова постать в сучасній українській літературі. Його творчість відома далеко за межами нашої держави. Твори Жадана відзначені престижними міжнародними літературними нагородами, такими як премія Бу-Ба-Бу за найкращий вірш року, премія «Книга року BBC, премія «ЛітАкцент року» та ін. Вітчизняні та зарубіжні критики високо поціновують літературний доробок автора.
Роман «Ворошиловоград» було екранізовано у 2018 році режисером Ярославом Лодигіним. Фільм отримав назву «Дике поле». Екранізації книжок Сергія Жадана знімали й раніше. Але ще ні один фільм не був настільки масштабним як «Дике поле».
Режисер стрічки Ярослав Лодигін своєю дебютною роботою підкорив серце вибагливого українського глядача, чудово адаптувавши роман і залучивши до зйомок найкращих акторів. Діалоги, гумор, операторська робота, гра акторів – усе на дуже високому рівні. Деякі критики навіть пророкують фільму статус культового, що не дивно – це Жадан.
Офійний трейлер фільму
ВАСИЛЬ ШКЛЯР «ЧОРНИЙ ВОРОН»
В основі сюжету романа війна Холодноярської республіки - чотирирічного державного утворення, що стало осередком спротиву радянській владі на Лівобережній Україні. Під проводом різних отаманів холодноярські повстанці борються з більшовицькою армією. Головний герой роману, один з останніх отаманів Холодного Яру, «залишенець» Чорний Ворон - обдарований військовий керівник, боєць, месник, закоханий у таємничу жінку на ім'я Тіна. Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена, щоб вбити у пам'яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили - але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони - залишенці - обрали собі смерть.
«Чорний ворон» - повнометражний художній фільм виробництва «ТРК Студія 1+1» за романом однойменного бестселера відомого українського письменника Василя Шкляра. Фільм вийшов в український широкий прокат 5 грудня 2019 року, прокатник - Kinomania.
Фільм у вільному доступі в Інтернет за посиланням
Фільми допомагають краще уявити образ героїв та запам’ятати головну ідею, що особливо корисно для тих осіб, які сприймають інформацію через зорові образи (тобто для тих, кому краще побачити ніж самому уявити). Але ще раз про головне, у дилемі з трактуванням певних моментів між книгою і фільмом, перевага однозначно на боці книги! Тому книжкові полиці наших бібліотек чекають на свого читача.
Вивчення, вдосконалення володіння українською мовою сьогодні – досить зручний та комфортний процес. Допомагати цьому покликані численні ресурси, розміщені в інтернеті.
Ознайомтеся з деякими корисними безкоштовними онлайн-ресурсами для вдосконалення, оновлення, поглиблення своїх знань:
 «Авраменко» і «Експрес-уроки української мови Олександра Авраменка» - представлені на платформі посилання на власний сайт Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка доцента цього вишу, завідувача кафедри гуманітарних дисциплін Технічного ліцею Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», відомого телеведучого, популяризатора та дослідника української мови, автора самовчителя «Українська за 20 уроків» О. Авраменка. Вони містять експрес-уроки української мови (короткі навчальні відео), радіоуроки, матеріали щодо підготовки до ЗНО, словники, підручники, посібники тощо.
 «Вивчайте лексику: Українська» - лексичний тренажер, який допоможе розширити словниковий запас. Рекомендований як для новачків, так і для студентів із достатнім рівнем підготовки.
 «Вчимо і граємо. Українська мова. Словник та ігри» - посилання з такою назвою спрямовує користувача до розвивальної гри та мобільного репетитора для самостійного вивчення лексики і фонетики початкового рівня. Додає змогу ефективно вчитися правильної вимови слів з різних тематичних груп та їх написання
 «ДисКурс» - освітня платформа, що дає змогу всім охочим зручно, цікаво й ефективно вивчати українську мову. На YouTube каналі представлено понад 40 навчальних відео.
 «Є-мова» - освітня онлайн-платформа з вивчення української мови з різними підходами та для різних аудиторій. Організатором та ініціатором є ГО «Український світ». https://www.emova.org.ua/
 «Лайфак українською» (ютуб каналу «UA:Перший») – скетч-шоу, що вчить говорити українською. Доступно понад три десятки коротких відео (комедійних сценок різноманітної тематики).
 «Mondli. Вивчай українську мову» - безкоштовні щоденні уроки з української мови. Кишеньковий репетитор для запам’ятовування основних слів, формулювання речень, тренування розмовних навичок.
 «Офіційний сайт української мови» створений для школярів, студентів, учителів та викладачів, а також тих, хто тільки-но розпочинає вивчення українською.
 «Українська мова» - корисний освітній проєкт для кожного, як зазначають його автори на сайті. Ресурс має 6 тематичних розділів: «Збагачуйся», «Наголоси», «Пуризм», «Фразеологізми», «Переклад», «Як правильно?».
Отже, зручність, автономність, нові методики і засоби навчання, безкоштовність, можливість повторення пройденого, планування власного часу – основні переваги онлайн-формату матеріалів для саморозвитку, вивчення та вдосконалення знання державної мови.
Цікаві факти про українську мову:
-Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
-За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
-В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
-448р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
-У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор». Можете і ви згадати щось цікаве про паліндроми?
-В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П».
-Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
-В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
-Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).
-Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
-Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» – «вороженьки».
Список використаних джерел:
Про забезпечення функціонування української мови як державної : Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : вебсайт. – Текст.дані. – Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
Здановська В. Публічні бібліотеки і промоція читання: перепони та можливості / Здановська В. // Бібл.планета. – 2021. - № 2. – С. 22-25.
Ковальчук С. Онлайн-ресурси для вивчення та поглиблення знання української мови / Ковальчук С. // Бібл.планета. – 2021. - № 2. – С. 28-31.
Прокопенко Н., Зозуля О. Внесок публічних бібліотек України в популяризацію української мови / Прокопенко Н., Зозуля О. // Бібл.планета. – 2021. - № 4. – С. 11-15.
Інтернет-ресурси:
Вивчайте лексику: Українська [Електронний ресурс] // Лексичний тренажер для вивчення мови. – Текст.дані. – Режим доступу: https://play.google.com/store/apps/details... (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
Вчимо і граємо. Українська мова. Словник та ігри [Електронний ресурс] // Мобільний репетитор. – Текст.дані. – Режим доступу: https://play.google.com/store/apps/details... (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
ДисКурс [Електронний ресурс] // Youtube. – Електрон. Відеодані. - Режим доступу: https://dyskurs.net/ (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
Є-мова [Електронний ресурс] // онлайн-платформа для вивчення української мови. – Текст.дані. – Режим доступу: https://www.emova.org.ua/ (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
Інститут післядипломної освіти [Електронний ресурс] // Експрес уроки української мови Олександра Авраменка. – Текст.дані. – Режим доступу: https://ippo.kubg.edu.ua/ekspres-uroky (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
Лайфак українською [Електронний ресурс] // Ютуб каналу «UA:Перший». – Текст.дані. – Режим доступу: https://tv.suspilne.media/programs/lifehack_ua (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
Національна платформа з вивчення української мови Міністерства культури та інформаційної політики України [Електронний ресурс]. - Текст. і граф. дані. - Режим доступу: https://speakukraine.net/ (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
Офіційний сайт української мови [Електронний ресурс] // Сайт. - Текст.дані. – Режим доступу: https://ukrainskamova.com/ (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
15 цікавих фактів про українську мову, які вас здивують [Електронний ресурс] // Дивись info. – Текст.дані. – Режим доступу: https://dyvys.info/.../15-tsikavyh-faktiv-pro-ukrayinsku.../ (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
40 віршів про українську мову [Електронний ресурс] // Освіта нова. – Текст.дані. – Режим доступу: https://osvitanova.com.ua/.../2982-40-virshiv-pro... (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
Український кінематограф [Електронний ресурс] // Вікіпедія. – Текст.дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення 14.02.23). – Назва з екрана.
Українська мова [Електронний ресурс]. - Текст. і граф. дані. - Режим доступу: https://ukrmova.online/ (дата звернення: 14.02.23). – Назва з екрана.
Укладач: Гвоздь Ольга Вікторівна
Комп’ютерний набір: Гвоздь Ольга Вікторівна
Видавець і виготовлювач
ЦМБ ім. Лесі Українки
Відділ організаційно-методичної роботи
E-mail lib-ukr@ukr.net
18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200


 Вислови про мову:
Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару
Лесь Танюк

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає
Х.Арце

“Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть”
Ліна Костенко

“Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?”
Михайло Коцюбинський

У всіх народів мова — це засіб спілкування, у нас це — фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки Імперії ще й досі для багатьох — це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм
Ліна Костенко

Тих небагатьох, хто говорить правильно, сприймають як диваків і чужаків; власне, у юрбі вони й самі почуваються діаспорою
Віталій Радчук

Людина, котра знає українські слова, ще не знає мови
Ольга Яремко, "Урок української"

Ми не дозволимо перетворити Україну на смітник інших культур і цивілізацій. Не уподібнюйтесь відомій тьоті Моті з комедії Миколи Куліша “Мина Мазайло”, яка вважала, що “гораздо пріятнєє бить ізнасілованной, чем украінізірованной”
Лесь Танюк


Варто пройнятись увагою до слів відомого російського поета, щирого друга українців Леоніда Вишеславського, який ще за радянських часів, писав:
“Я певен, що знання української мови безмежно збагатить кожну російську людину, яка проживає в Україні”.


“Нове життя нового прагне слова”
Максим Рильський

Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова
Вільгельм Гумбольт

Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб’єктом історії
Ольга Федик

Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу
Олесь Гончар


Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови
Павло Мовчан

Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім'я людини.
Й. Г. Гердер

Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло Грабовський

Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків.
Костянтин Ушинський


Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство.
Шафраник

Найбільше і найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає І своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний

Мова - духовне багатство народу.
Василь Сухомлинський

Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови...
Максим Рильський

Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої класики хай стануть для нас взірцем і мірилом.
О. Гончар

Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
О. Гончар

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужими чи далекими мови інших народів.
П. Тичина

Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова.
Леся Українка

Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив.
Сократ

Хто ясно думає, той ясно і говорить.
Н. Буало

Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена.
Вольтер

Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить.
Олександр Олесь

В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт.
Олександр Олесь

Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова.
І. Репін

Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.
М. Гоголь

І возвеличимо на диво
І розум наш, і наш язик...
Т. Шевченко

Мова — це глибина тисячоліть.
М. Шумило

Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце.
Г. Лаубе

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
Л. Костенко

Немає магії сильнішої, ніж магія слів.
А. Франс

Слово є вчинок.
Л. Толстой

Споконвіку було Слово.
Старий Завіт

Українці — стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.
Е. Челебі

Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко-співуча, ні з чим не зрівнянна українська мова.
В. Солоухін

Я дуже люблю <...> народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку.
Л. Толстой

Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
Феофан Прокопович

Мов поганих не існує в світі,
Є лише погані язики.
А. Бортняк

Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості.
Іван Огієнко

Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб.
Іван Огієнко

Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом.
А. Мокренко

Доля народу нерозривно зв'язана з долею мови. В свою чергу, мова народу є тим стержнем, на якому формується культурна самобутність цього народу.
Нурмагомед Гаджиахмедов

Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови...
Костянтин Ушинський

Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я... І поки живе мова – житиме й народ, яко національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань.
Іван Огієнко

Рідна мова – мати єдності,
батько громадянства і сторож держави.
Мікалоюс Даукша

Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.
Василь Сухомлинський

Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.
Вольтер

У мові, як загалом у природі, все живе, все рухається...
Ян Нецислав Бодуен де Куртене

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур'ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Максим Рильський

о
Мітки: , , , , ,

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)