Бібліотекар у закладі освіти. Оплата праці.

Джерело інформації:  портал "Заробітна плата", стаття за 20.07.2021 р.

Преміювання https://znayshov.com/News/Details/premii_obsluhovuiuchym_pratsivnykam_zakladiv_osvity

Штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) незалежно від підпорядкування і типів розробляються на основі типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених МОН, та затверджуються керівником ЗЗСО за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом (ст. 60 Закону № 463).

Формування штатних розписів бібліотек ЗЗСО здійснюється відповідно до Типових штатних нормативів та залежить від кількості класів:

Кількість класів	Посади
	Завідувач бібліотеки	Бібліотекар
Менше 5	—	— *
5 — 10	—	0,5
11 — 24	1	—
25 — 29	1	0,5
30 та більше	1	1
* Обов’язки бібліотекаря (бібліотечна робота та робота з бібліотечним фондом підручників) покладаються на педагогічних або інших працівників.

Також Типовими штатними нормативами передбачено, що в опорній школі (для обслуговування філій) за наявності у неї не менше чотирьох філій з контингентом 20 і більше учнів у кожній філії додатково вводиться 0,25 посади бібліотекаря.

Оплата праці

Працівники бібліотек у закладах освіти є учасниками освітнього процесу, але не є педагогічними працівниками. Згідно зі ст. 6 Закону про бібліотеки бібліотеки навчальних закладів віднесено за призначенням до спеціальних бібліотек, а самі бібліотекарі відповідно до Закону про культуру належать до працівників культури.

Отже, за родом своєї діяльності шкільні бібліотекарі є працівниками культури, а за відомчою належністю — працівниками освіти. Саме тому оплата праці бібліотечних працівників здійснюється за нормативними документами як Мінкультури, так і МОН.

Заробітна плата працівників бібліотеки складається з посадових окладів, премій, доплат та надбавок. Розглянемо складові їх зарплати детальніше.

Посадові оклади

Згідно зі ст. 17 Закону про оплату праці для працівників, які виконують роботи, не властиві основній діяльності галузі, умови оплати праці встановлюються відповідно до актів чинного законодавства тих галузей, до яких належать ці роботи за характером. Така ж сама умова встановлена п. 2 розд. I Інструкції № 102. Тому посадові оклади працівників бібліотеки ЗЗСО встановлюються відповідно до наказу № 745, виданого на виконання постанови № 1298.

Схема тарифних розрядів бібліотекарів наведена у таблиці 1 додатка 3 до наказу № 745, згідно з якою бібліотекарю встановлюються такі тарифні розряди:

Бібліотекарі	Тарифні розряди
Провідні	9 — 12
I категорії	8 — 11
II категорії	8 — 10
Без категорії	8 — 9

Що стосується тарифних розрядів завідувача бібліотеки, то згідно з приміткою 2 до таблиці 4 додатка 2 до наказу № 745 у бібліотеках, які є структурними підрозділами установи, посадові оклади завідувачів установлюються на рівні посадових окладів бібліотекарів відповідної категорії.

Згідно з п. 4 Інструкції № 102 посадові оклади встановлюються керівниками на основі діючих кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з наступною атестацією згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. 7 наказу № 745, п. 6 Інструкції № 102 керівникам бюджетних установ надано право встановлювати посадові оклади (ставки заробітної плати) працівникам, виходячи зі схем тарифних розрядів, у межах фонду заробітної плати. Тобто визначення конкретного тарифного розряду та розміру посадового окладу належить до компетенції керівника закладу.

Приймає і призначає на посаду бібліотечних працівників керівник навчального закладу. У наказі на призначення зазначається, на яку посаду приймається працівник і який йому встановлюється посадовий оклад.

Основою для присвоєння чи підвищення категорій є Довідник № 168.

Кваліфікаційні вимоги

Під час встановлення посадових окладів працівникам галузі культури користуються Довідником № 168.

Згідно з цим Довідником бібліотекарі віднесені до професійної групи «Професіонали», для яких установлені такі кваліфікаційні вимоги:

Професії працівників	Кваліфікаційні вимоги
Провідний бібліотекар	Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); стаж роботи за професією бібліотекаря I категорії — не менше 2 років
Бібліотекар I категорії	Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст): для магістра — без вимог до стажу роботи, спеціаліста — стаж роботи за професією бібліотекаря II категорії — не менше 2 років
Бібліотекар II категорії	Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст); стаж роботи за професією бібліотекаря — не менше 1 року
Бібліотекар	Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи

Для бібілотекарів встановлено такі завдання та обов’язки: виконує роботи щодо забезпечення бібліотечних процесів відповідно до профілю та технології однієї з виробничих ділянок (комплектування, оброблення бібліотечного фонду, організація та використання каталогів та інших елементів довідково-бібліографічного апарату, ведення та використання автоматизованих баз даних, облік, організація та зберігання фондів, обслуговування читачів та абонентів). Бере участь у науково-дослідній та методичній роботі бібліотеки, у розробленні та реалізації програм розвитку бібліотеки, планів бібліотечного обслуговування населення. Застосовує наукові методи та передовий досвід роботи в бібліотечній діяльності.

Що стосується завідувачів бібліотек, то їх Довідником № 168 віднесено до професійної групи «Керівники». При цьому встановлено такі кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), післядипломна освіта в галузі управління; стаж бібліотечної роботи за професіями керівників нижчого рівня — не менше 5 років.

Завдання та обов’язки завідувача бібліотеки наступні: здійснює оперативне керівництво бібліотекою, забезпечує її високоефективну діяльність, розроблення та виконання виробничо-творчих і фінансових планів, що спрямовані на формування та забезпечення потреб населення у бібліотечно-бібліографічних послугах, соціальний розвиток колективу. Діє від імені бібліотеки. Представляє її інтереси в державних, кооперативних, комерційних підприємствах і установах, громадських організаціях, судових і арбітражних органах. Відкриває у банках рахунки. Користується правом розпорядження коштами. Видає, приймає до платежів зобов’язання. У межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов’язкові для всіх підрозділів та працівників. Укладає угоди та контракти. Вживає заходів щодо морального заохочення і матеріального стимулювання працівників, накладає дисциплінарні стягнення. Забезпечує ефективне виконання і зберігання закріпленого за бібліотекою майна. Організовує формування бібліотечного фонду. Вживає заходів щодо забезпечення бібліотеки кваліфікованими кадрами, найкращого використання знань та досвіду працівників, створення безпечних і сприятливих умов праці. Вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам: заступникам директора, керівникам функціональних підрозділів бібліотеки. Забезпечує додержання законності, активне використання правових засобів удосконалення управління, зміцнення договірної дисципліни та обліку.

Порядок застосування характеристик, присвоєння та підвищення розрядів, унесення змін та доповнень наведено в Загальних положеннях Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1), затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336.

Атестація бібліотечних працівників

Бібліотечні працівники підлягають атестації відповідно до чинного законодавства (п. 4.6 Положення про бібліотеку). І здійснюється вона згідно з Положенням № 44.

Відповідно до його п. 1.3 основним завданням атестації є оцінка професійної кваліфікації і ділових якостей працівника на основі об’єктивних, обґрунтованих критеріїв, виходячи з результатів його роботи, з метою визначення можливостей професійного і посадового росту.

Результатом атестації є оцінка професійної кваліфікації і ділових якостей працівника (відповідає займаній посаді або виконуваній роботі; не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі, рекомендовано направити на навчання; не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі).

Атестації не підлягають:

• працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;
• вагітні жінки;
• особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства;
• одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до 14 років;
• неповнолітні;
• особи, які працюють за сумісництвом.

Законом чи колективним договором можуть установлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації (п. 1.4 Положення № 44).

Атестація проводиться не частіше ніж один раз на три роки. Тобто, атестація може проводитись не частіше ніж один раз на 3, 4, 5, 7 і т.п. роки.

Повторна атестація проводиться не пізніше ніж через рік у разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі та рекомендації комісії щодо направлення працівника на навчання.

Категорії працівників, які підлягають атестації, та періодичність її проведення визначаються колективним договором.

Доплати та надбавки

Бібліотекарям навчальних закладів, як і іншим працівникам, можуть встановлюватися надбавки за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі у розмірі до 50 % посадового окладу, як це передбачено абз. «а» п.п. 3 п. 2 наказу № 745. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ). У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються.

Бібліотекарю-суміснику, а також бібліотекарю, який працює на неповну ставку (наприклад, 0,5 ставки), зазначені надбавки встановлюється у розмірі 50 % до його посадового окладу (наприклад, до 0,5 ставки).

Далі зупинимося на доплатах та надбавках, які є специфічними для бібліотечних працівників.

Доплата за завідування бібліотекою

Відповідно до п. 58 Інструкції № 102 у ЗЗСО, штатними розписами яких не передбачена посада бібліотекаря, педагогічним та іншим працівникам, які ведуть бібліотечну роботу та роботу з бібліотечним фондом підручників, установлюється доплата за завідування бібліотекою в розмірі 10 % посадового окладу (ставки заробітної плати).

За наявності в закладах штатних посад бібліотечних працівників за завідування бібліотекою встановлюється доплата в розмірі 5 — 15 % посадового окладу. Конкретний розмір доплати визначає керівник навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом, ураховуючи розмір фонду підручників, з яким ведеться робота.

Так, у навчальних закладах з кількістю класів менше 5, де посаду бібліотекаря не передбачено, виконання бібліотечної роботи, у тому числі з бібліотечним фондом підручників, покладається на педагогічних чи інших працівників, яким здійснюється відповідна доплата (про умови встановлення доплати див. далі у розділі «Якщо обов’язки бібліотекаря покладено на педагогічного чи іншого працівника»).

Якщо штатним розписом закладу передбачено тільки 0,5 штатної одиниці посади бібліотекаря (5 — 10 класів), то працівнику, якій обіймає цю посаду, встановлюється доплата згідно з п. 58 Інструкції № 102 у розмірі 5 — 15 % посадового окладу. Увага: доплата нараховується у розмірі, встановленому від посадового окладу працівника, тобто 0,5 ставки. На це звернуло увагу й Міносвіти в листі від 18.02.2010 р. № 10/2-239.

Згідно зі ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як під час прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Робота на 0,5 ставки передбачає, що працівник зайнятий на умовах неповного робочого часу, а саме — неповного робочого дня, встановленого для займаної ним посади. Працівником виконується норма годин не на повну тарифну ставку, а тільки на 0,5 ставки. Відповідно оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу.

Але слід зазначити, що залежність розміру доплати саме за завідування бібліотекою від обсягу роботи працівника за основною посадою нормативно-правовими актами чітко не встановлена.

Якщо штатним розписом закладу передбачена посада завідувача бібліотеки, то тут важливо знати наступне. Міносвіти в листі від 29.08.2006 р. № 1/9-549 роз’яснило, що при визначенні конкретного розміру доплати за завідування бібліотекою згідно з п. 58 Інструкції № 102 керівником навчального закладу має враховуватись і розмір фонду підручників, з яким ведеться робота бібліотечним працівником. Ураховуючи це та зважаючи на особливості визначення розміру посадових окладів завідувачів бібліотек, які є структурними підрозділами навчальних закладів, працівникам, які обіймають у них штатні посади завідувачів бібліотек, установлюється доплата у розмірах, визначених п. 58 Інструкції № 102, за роботу саме з фондом підручників.

Доплата за вислугу років

Завідувач бібліотеки та бібліотекар ЗЗСО мають право на одержання доплати за вислугу років за наявності відповідного стажу роботи на посадах, визначених додатком до Порядку № 84. Посади завідувача бібліотеки та бібліотекаря у цьому додатку зазначені.

Розмір доплати становить від 10 до 30 % посадового окладу залежно від стажу роботи, зокрема: понад 3 роки – 10 %; понад 10 років – 20 %; понад 20 років – 30 % посадового окладу.

Нараховується вона щомісяця за основним місцем роботи.

Особам, які працюють за сумісництвом, зазначена доплата не виплачується.

Якщо бібліотекар працює у навчальному закладі за основним місцем роботи на 0,5 ставки, то доплата за вислугу років нараховується у розмірі, встановленому від його посадового окладу, тобто від 0,5 ставки.

Доплата за вислугу років обчислюється з посадового окладу без урахування інших надбавок і доплат.

Надбавка за особливі умови роботи

Працівники бібліотек мають право на надбавку за особливі умови роботи відповідно до Постанови № 1073.

Надбавка встановлюється працівникам державних та комунальних бібліотек (публічних, спеціальних та спеціалізованих), які здійснюють культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та обіймають посади, зазначені в додатку до Порядку № 84. Посади завідувача бібліотеки та бібліотекаря зазначені у цьому додатку.

Надбавка за особливі умови роботи встановлюється і працівникам бібліотек, що є структурними підрозділами навчальних закладів, оскільки, відповідно до ст. 6 Закону про бібліотеки бібліотеки навчальних закладів за призначенням належать до спеціальних бібліотек.

Граничний розмір надбавки – до 50 % посадового окладу (ставки зарплати). Конкретний розмір надбавки встановлюється керівник ЗЗСО у межах фонду оплати праці незалежно від установлення інших надбавок та доплат.

Тобто надбавку за особливі умови роботи можна виплачувати у максимальному розмірі – 50 % за умови, якщо вистачає фонду оплати праці на її виплату саме у такому розмірі. Або ж, якщо коштів недостатньо, надбавка може бути встановлена у меньшому розмірі, наприклад, 40, 30, 20, 10 %.

Керівник має право встановлювати конкретний розмір надбавок відповідно до особистого внеску працівників у загальні результати роботи у межах фонду оплати праці.

Щодо працівників, які виконують обов’язки бібліотекаря на умовах сумісництва, то постановою № 1073 не встановлено обмеження щодо виплати такої надбавки бібліотекарям, які працюють за сумісництвом. Таким чином, бібліотекарю-суміснику, а також бібліотекарю, який працює на неповну ставку (наприклад, 0,5 ставки), встановлюється надбавка за особливі умови роботи у розмірі до 50 % до його посадового окладу (наприклад, до 0,5 ставки).

Преміювання

Працівникам бібліотек можуть надаватися премії, розмір яких чинним законодавством не обмежено. Порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці затверджуються керівником ЗЗСО за погодженням з профспілковим комітетом.

Матеріальна допомога

Відповідно до ст. 30 Закону про бібліотеки працівники бібліотек мають право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірах та порядку, що встановлюються Кабміном.

Постановою № 1062 установлено, що працівникам державних і комунальних бібліотек виплачується:

• допомога на оздоровлення під час щорічної відпустки у розмірі посадового окладу;
• матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за рішенням керівника бібліотеки у розмірі до одного посадового окладу на рік.

Керівнику бібліотеки допомога для вирішення соціально-побутових питань надається за погодженням із засновником бібліотеки.

Матеріальна допомога може бути надана лише в межах фонду оплати праці, затвердженого в кошторисі установи.

Пунктом 3 Інструкції № 102 передбачено право закладів освіти вирішувати серед низки інших питань в галузі організації і оплати праці питання щодо передбачення в кошторисах закладів витрат на преміювання, надання матеріальної допомоги працівникам закладів, а також на стимулювання творчої праці й педагогічного новаторства керівних і педагогічних працівників, у розмірах не менше 2 % планового фонду заробітної плати. Про це йдеться також у п.п. 6.3.16 Галузевої угоди.

Тривалість щорічної відпустки

Відповідно до ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Пунктом 1 постанови ВРУ «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 505/96-ВР установлено, що зазначений Закон уведено в дію з 1 січня 1997 року.

У п. 2 постанови, зокрема, зазначено, що відпустки раніше встановленої загальної тривалості зберігаються за працівниками, які користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, на весь час їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася.

Згідно з п.п. 5.2.6 Положення про бібліотеку бібліотечні працівники ЗЗСО мають право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований рік та додаткову відпустку до 7 календарних днів за колективним договором.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР «Про відпустки працівникам науково-дослідних, навчальних та культурно-просвітницьких установ» від 21.04.49 р. № 1577, що діяла до прийняття Закону про відпустки, бібліотекарям навчальних закладів відпустка надавалася тривалістю 24 робочих дні.

Оскільки з прийняттям Закону про відпустки всі види відпусток надаються не в робочих, а календарних днях, то бібліотекарям навчальних закладів, які були прийняті на роботу до введення в дію цього Закону, тобто до 1 січня 1997 року, має надаватися щорічна відпустка тривалістю 28 календарних днів.

Відповідно до ст. 8 зазначеного Закону та Орієнтовного переліку посад працівників з ненормованим робочим днем, яким може надаватись додаткова відпустка, що є додатком № 1 до Галузевої угоди, бібліотекарям ЗЗСО може надаватися відпустка за особливий характер праці, зокрема — за ненормований робочий день. Її тривалість не може перевищувати 7 календарних днів.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором.

Таким чином, тривалість щорічної основної та додаткової відпусток для бібліотекарів ЗЗСО, які були прийняті на роботу до 1 січня 1997 року, не може перевищувати 35 календарних днів (28 основної та 7 додаткової), а для всіх інших — 31 календарного дня (24 основної та 7 додаткової).

Тривалість робочого тижня

Тривалість робочого часу завідувача бібліотеки та бібліотекаря ЗЗСО становить 40 год. на тиждень (ст. 50 КЗпП).

Для працівників, які працюють у закладах (структурних підрозділах) на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, установлюється скорочена тривалість робочого тижня відповідно до Переліку № 163.

Так, розд. 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Переліку № 163 для працівників, які займають посаду бібліотекаря санаторно-лісових шкіл та шкіл-інтернатів для дітей, хворих на туберкульоз, установлюється скорочений робочий тиждень тривалістю 36 год.

Оплата за викладацьку або гурткову роботу

Бібліотечні працівники навчальних закладів, як і інші непедагогічні працівники цих закладів (за умови наявності в них відповідної освіти), можуть здійснювати викладацьку або гурткову роботу у цьому самому навчальному закладі, в обсязі, визначеному п. 91 Інструкції № 102. Така робота не є сумісництвом.

За норму годин, визначену в цьому пункті, оплата провадиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому відповідно для учителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією).

Розмір надбавки за вислугу років (за виконання викладацької або гурткової роботи) визначається виходячи зі стажу педагогічної роботи, відповідно до обсягів навчального навантаження, встановленого при тарифікації.

Якщо обов’язки бібліотекаря покладено на педагогічного або іншого працівника

Відповідно до п. 58 Інструкції № 102 у загальноосвітніх навчальних закладах, штатними розписами яких не передбачена посада бібліотекаря, педагогічним та іншим працівникам, які ведуть бібліотечну роботу та роботу з бібліотечним фондом підручників, установлюється доплата за завідування бібліотекою в розмірі 10 % посадового окладу (ставки заробітної плати).

Якщо бібліотечна робота та робота з бібліотечним фондом покладена на педагогічного працівника, то такому працівнику встановлюється доплата в розмірі 10 % посадового окладу, яка не залежить від обсягу встановленого педагогічного навантаження.

Чи може педпрацівник суміщувати роботу на посаді бібліотекаря та отримувати за цедоплату в розмірі до 50 %?

Наказом № 557 передбачено, що за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування та збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється доплата в розмірі до 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки).

Визначення поняття «суміщення професій (посад)» наведено в постанові Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145 та Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 14.05.82 р. № 53-ВЛ.

Так, суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою.

Але вчителеві не може бути встановлено доплату за суміщення посади бібліотекаря, оскільки специфіка роботи за цією посадою не дозволяє виконувати протягом основного робочого часу обов’язки бібліотекаря.

Вчитель із неповним навантаженням — завідувач бібліотеки у школі: це сумісництво чи ні?

Умови роботи за сумісництвом врегульовані постановою № 245 та Положенням № 43.

Відповідно до п. 1 постанови № 245 робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації у вільний від основної роботи час.

Відповідно до п. 2 постанови № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Із зазначеного випливає, що вчитель ЗЗСО має право працювати на посаді бібліотекаря в цьому ж закладі на умовах сумісництва, тобто поза межами основного робочого часу не більше половини місячної норми робочого часу.

Слід зауважити, що положеннями постанови № 245 не обумовлено, за якою роботою визначається норма тривалості робочого часу протягом місяця — за основною посадою чи на посаді за сумісництвом. Тому не виключається можливість визначати половину місячної норми від більшої тривалості робочого часу. Головне, щоб цей час роботи за сумісництвом був відпрацьований поза межами основного робочого часу.

Якщо обсяг навчального навантаження вчителя складає менше чи більше 18 годин на тиждень, то поза межами цього часу вчитель може ще виконувати роботу на посаді бібліотекаря в обсязі, не більше 20 годин, тобто не більше половини норми робочого часу за посадою бібліотекаря.

Крім того, згідно з п. 11 додатка до Положення № 43 не вважається сумісництвом інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.

Отже, робота на посаді бібліотекаря в ЗЗСО в обсязі, за який виплачується зарплата, що у сумі із зарплатою за посадою вчителя не перевищує ставки зарплати вчителя, не є сумісництвом.

Вчителя ЗЗСО, який працює у цьому ж закладі за сумісництвом на посаді бібліотекаря (0,5 ставки), направляють на курси підвищення кваліфікації (як вчителя): чи зберігати за ним середній заробіток на посаді бібліотекаря під час проходження курсів?

У ст. 122 КЗпП установлено, що при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

Зокрема, згідно з п. 1 Постанови № 695 для працівників, яких направляють підвищувати кваліфікацію, гарантується:

• збереження робочого місця і середньої зарплати за час перебування на курсах;
• оплата вартості проїзду до міста навчання і назад;
• виплата добових за кожен день перебування у дорозі у розмірах, установлених чинним законодавством для службових відряджень.

Зазначеною нормою також передбачається збереження середньої зарплати за кожним місцем роботи за вчителями та працівниками освіти, які направляються на курси підвищення кваліфікації і до інститутів вдосконалення вчителів.

Крім того, у листі від 05.12.2019 р. № 1777/0/206-19 фахівці Мінсоцполітики зазначили, що у разі направлення вчителя на курси або до інститутів удосконалення вчителів за ним зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи незалежно від посади, яку він займає за сумісництвом.

Отже, для працівника, який працює вчителем за основним місцем роботи, а за внутрішнім сумісництвом — бібліотекарем, необхідно зберігати середню зарплату і за посадою вчителя, і за посадою бібліотекаря. При цьому потрібно розрахувати дві окремі середні зарплати.

Нормативні документи

Закон № 463 — Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 р. № 463-IX.

Закон про освіту — Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII.

Закон про бібліотеки — Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27.01.95 р. № 32/95-ВР.

Закон про культуру — Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Постанова № 1298 — постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.

Постанова № 643 — постанова КМУ «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» від 20.04.2007 р. № 643.

Постанова № 1073— постанова КМУ «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек» від 30.09.2009 р. № 1073.

Постанова № 1062 — постанова КМУ «Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 р. № 84» від 30.09.2009 р. № 1062.

Постанова № 245 — постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245.

Постанова № 695 — постанова КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695.

Положення про бібліотеку — Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу, затверждене наказом Міносвіти від 14.05.99 р. № 139.

Положення № 44 — Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури, затверджене наказом Мінкультури від 16.07.2007 р. № 44.

Положення № 43 — Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. № 43.

Порядок № 84 — Порядок виплати доплати за вислугу років працівникам державних та комунальних бібліотек, затверджений постановою КМУ від 22.01.2005 р. № 84.

Перелік № 163 — Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163.

Типові штатні нормативи — Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом Міносвіти від 06.12.2010 р. № 1205.

Методичні рекомендації — Методичні рекомендацій з питань порядку формування штатів загальноосвітніх навчально-виховних закладів, розроблені Міносвіти та доведені у листі від 19.06.2001 р. № 1/9-234.

Інструкція № 102 — Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102.

Наказ № 745 — наказ Мінкультури «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18.10.2005 р. № 745.

Наказ № 557 — наказ Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557.

Довідник № 168 — Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 81 «Культура і мистецтво». Розділ «Бібліотеки, централізовані бібліотечні системи»), затверджений наказом Мінкультури від 14.04.2000 р. № 168.

Галузева угода — Галузева угода між Міністерством освіти і науки України, Профспілками працівників освіти і наукиУкраїни та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців у галузі вищої освіти на 2021-2025 роки, зареєстрована 18.06.2021 р. за № 12.